– Ну, розповідай, що ти в бабусі робив? Допомагав їй? – почала розпитувати сина Алла, коли вони повернулися з села.

Останній літній місяць восьмирічний Олексій був у свекрухи Алли – Оксани Ігорівни.

Чоловік Алли Віктор теж весь місяць був у матері, свекрусі Алла тоді сказала, що у них відпустки не збіглися, з роботи її не відпустили.

Спочатку Оксана Ігорівна наче повірила, хоча довго бурчала, що даремно Алла так на роботі гарує, краще б сім’єю займалася, і навіщо вона тільки заміж виходила?

А коли Алла раніше лягла спати, щоб рано вранці поїхати додому, вона почула, як Оксана Ігорівна сину говорила:

– Ось Вікторе, не на ту ти синку натрапив! Бач яка королева, на роботу їй треба, ручки їй забруднити не хочеться! Та хіба це справа – чоловікові з матір’ю сина спихнула, а сама одна буде у квартирі відпочивати?!

Говорила я тобі, з Людмилою треба було одружитися. Вона своя, зрозуміла, а до Алли цієї ти в її квартиру жити пішов, то звичайно вона тобою командувати буде!

Віктор почав відповідати, що вони самі розберуться, але Алла навіть слухати не захотіла і накрилася з головою ковдрою.

Це вона, схоже, помилилася, це їй Віктор здався надійним і люблячим.

Але перед відпусткою вони посварилися й вирішили пожити окремо.

Ось, мабуть, свекруха зрадіє, коли здогадається, що вони на межі розлучення…

…– Олексію, ну розповідай, що ти у бабусі в селі робив? На річку ходили? А книжки ти хоч читав? – розпитувала Алла, розбираючи сумку з одягом сина.

– Треба ж, футболка якась нова, такої в Олексія не було… – подумала жінка.

– А це мені тітка Люда подарувала, – зрадів син, побачивши у мами в руках футболку з намальованими машинками. – Я з її Іринкою грався й вона мою футболку забруднила випадково. А тітка Люда мені подарувала нову! Гарна, так мамо? Ми купатися разом на річку ходили, тато, тітка Люда і ми з Іринкою, класно, так? Весело було, шкода, що тебе з нами не було!

Алла аж присіла від почутого. Вона образилася, думала, що Віктор поживе без неї трохи і повернеться, пробачення проситиме… А він, значить, із цією Людмилою на річку ходив!

– Так, мамо, а ще я дрова рубав. Тато мені купив маленьку сокирку і навчив, як треба від поліна тріски відколювати! – радо згадав Олексій. – А ще я грядки поливав, бабуся мене хвалила. Молодець я, так мамо?

– Тато купив? Сокирку?

– Алла на секунду застигла, – А він не подумав, що ти ще малий?! Ну зовсім вже твій тато!

Алла подивилася на Олексія, і раптом запитала:

– Синку, а що, тато вечорами завжди вдома був? Ніхто там у нього не з’явився?

Олексій навіть розсміявся:

– Мамо, ти прямо як баба Оксана, вона мене теж чомусь тихенько розпитувала, чи не бачив я, чи не зʼявився хтось у мами? – Олексій притишив голос і запитав здивовано,

– Мамо, а як це – зʼявився? Це баба Оксана про якогось поганого запитувала, а як він може з’явитися?

– Все, йди зуби чистити і спати, ніхто не не з’явився, я тобі потім поясню, коли підростеш, – строго сказала Алла, пожалкувавши, що поставила недолуге питання восьмирічному сину.

– Ну ось, завжди так, як щось цікаве, то потім! – син зліз зі стільця і пішов зуби чистити.

Олексій швидко заснув, Алла ж довго сиділа біля його кушетки і раптом їй стало дуже сумно.

Коли Олексій був із батьком у свекрухи, вона не відчувала, а зараз раптом дуже відчула – так тепер і буде…

Віктор там, а вони з Олексієм тут удвох. Віктор братиме сина на канікули, чи на вихідні, а Олексій потім їй розповідатиме, що вони там робили. Неймовірно просто!

Одна справа образитися і виставити чоловіка, щоб пожити окремо, а інша – жити одній із сином завжди через недолугі недомовки.

А у Віктора характер такий після того, що вона йому наговорила, він навряд чи перший миритися буде…

…Вранці Алла з Олексієм зібралися пройтися по магазинах – до школи треба новий рюкзак купити, взуття все мале, виріс Олексій за літо.

За вікном, як наче навмисно, почався дощ! Доведеться поїхати пізніше…

– Олексію, а тато хоч про мене запитував? Адже з тобою ми по телефону спілкувалися, а він весь час зайнятий був, – вирішила розвідати обстановку Алла.

– Звичайно, мамо, – посміхнувся син.

– Тато переживав, що ти ввечері пізно з роботи одна їздитимеш, а я його заспокоїв. Сказав, що тебе дядько Микола з роботи підвезе, пам’ятаєш, він тебе підвозив, коли тато у бабусі був?

– Олексій, та це один раз було, і як ти тільки запам’ятав?! – ще більше засмутилася Алла.

– Мамо, ти не думай, тато одразу зрадів, він навіть сказав:

– Дядько Микола підвозив? Ну, тоді я за нашу маму абсолютно спокійний!

І засміявся дуже весело!

Тут раптом задзвонив телефон сина, Олексій глянув на екран.

– Ой, це ж тато! Тату, а ми з мамою омлет їмо, а ти де? Поруч з будинком? То йди до нас швидше!

– Ти що, Олексію?! Ти покликав його?!

– Алла раптом розхвилювалася, сама від себе не очікуючи такого.

Вона побігла у ванну, хотіла переодягнутися, зрозуміла, що не встигне, і швидко поправила волосся й трохи підфарбувала губи.

Сама ж думала при цьому:

– І навіщо я все це роблю?

Віктор зайшов, великий і якийсь незграбний.

– Та я тут поряд був у справах, до речі, мати айстри та гладіолуси зібрала, може Олексію треба букет до школи? Та й дощ, тож я подумав, може, треба з вами в магазин з’їздити?

Алла мовчала, а самій їй хотілося підійти і пригорнутися до нього.

Всі образи відлетіли, забулися взагалі незрозуміло, з чого вони тоді посварилися?

– Тату, а ти омлет будеш? Ми з мамою не змогли все зʼїсти, тобі покласти? – вліз між ними Олексій.

…Коли мама і тато через кілька місяців сказали Олексію, що у нього буде братик, він засяяв, а потім сказав:

– Ну ось, я й сам здогадався, про кого всі говорили! Братик мій у нас з’явився, у животі в тебе зʼявився! А ти, мамо, казала, що я не зрозумію нічого! Баба Оксана про нього ж мабуть і запитувала!

…З Оксаною Ігорівною у Алли стосунки налагодилися, квіти від свекрухи її зворушили, отже вона бурчала на сина за звичкою, а на ділі не хотіла їхнього розбрату.

А Оксана Ігорівна невістку згодом навіть полюбила.

Не всяка міська королева за простого хлопця з села заміж вийде, синів йому народжує, та ще й заробити на сім’ю старається!

Точно любов у них, а проти любові немає інших цінностей, грішно проти неї йти, неправильно…

КІНЕЦЬ.