Тамара тривалий час жила у великому будинку із сином та дочкою після смерті чоловіка. Але донька, Віра, згодом з’їхала та вийшла заміж у місті.

Однак через роки Віра приїхала до матері, щоб обговорити будівництво нового будинку у сусідньому селі. Дмитро, син Тамари, був проти цієї ідеї, стверджуючи, що Вірі з чоловіком краще залишитись жити в місті.

Віра та її чоловік таки приїхали погостювати у Тамари під час будівництва нового будинку, а Дмитро продовжував стверджувати, що їм краще влаштуватися у місті.

Коли Тамара раптово померла, Дмитро зажадав розділити спадщину, але чоловік Віри вказав, що вони вже виділили йому гроші, викупивши його частину, і він погодився з такими розкладами.

Колись чоловік Тамари збудував для сім’ї великий будинок, у якому, як вона сподівалася, житиме один із її дітей. Однак її син жив у сусідньому селі в будинку більше і рідко відвідував її, а дочка жила в місті зі своєю родиною.

Чоловік Віри був інженером, і у них було два дорослі сини, а самі вони вже вийшли на пенсію.

Тому, коли в місті робити вже не було чого, вони хотіли переїхати ближче до матері, побудувавши великий будинок у сусідньому селі за особистим кресленням чоловіка.

Дмитро спочатку був проти цієї ідеї, вважаючи, що вони повинні жити в місті, щоб бути ближчими до своїх дітей.

Після того, як Віра та її чоловік переїхали до будинку Тамари, Дмитро продовжував стверджувати, що вони не повинні жити в селі, але подружжя не збиралося поступатися у своїх законних правах.

Дмитро зажадав надати йому місце у батьківському домі, але чоловік Віри нагадав йому, що вони вже все викупили, заплатили йому навіть більше, ніж потрібно, і тому попросили чоловіка піти. Дмитро у результаті справді пішов ні з чим.

КІНЕЦЬ.