Дмитро замкнув двері зсередини: луну Галиних підборів все ще було чути, коли вона йшла до ліфта. У коридорі витав слабкий аромат її парфумів. Він повернувся до кімнати і сів у крісло.

Здавалося, що за якийсь рік минула ціла вічність. За кілька років до цього Дмитро переїхав до столиці, закінчив престижний університет та влаштувався працювати у великий банк. Його зарплата зросла, що дозволило йому винайняти сучасну квартиру.

На роботі у нього була хороша компанія: він часто обідав із двома колегами, Андрієм та Ніною. Дмитра і Ніну, здавалося, пов’язував особливий зв’язок, тоді як Андрій іноді відчував себе третім зайвим. На 27 день народження Андрія увагу Дмитра привернула висока світловолоса жінка.

– Хто це? – прошепотів Дмитро Андрію. – Це Галина, моя двоюрідна сестра.

Хочеш, я познайомлю вас? Чарівність Галини була визначною.

Незважаючи на те, що вона з’явилася в місті нещодавно, Дмитро був моментально вражений наповал її вишуканими манерами. Їхні стосунки були непростими через часті скасування концертів Галини та її схильність до розкоші. І все ж таки Дмитро був зачарований її красою.

Якось Дмитро став свідком того, як Галина гуляла з іншим чоловіком. Коли він дістався до їхньої квартири, Галина вже збирала речі .

-Я йду від тебе, – заявила вона. Дмитро наполягав на тому, щоб дізнатися про причини. Після цієї розмови він виявив різкі розбіжності у їх світоглядах.

Для Галини її краса була цінним придбанням, і натомість вона чекала на розкішне життя. За словами Дмитра, він прагнув союзу, заснованого на взаємній повазі та загальних бажаннях.

– Очевидно, ти маєш рацію. Я не міг дати тобі те, чого ти потребувала, – заявив Дмитро, принижуючи Галину наостанок. Після її відходу Дмитро отримав повідомлення від Андрія.

Вони з Ніною збиралися одружитися. Зітхання зірвалося з губ Дмитра, коли він задумався про те, що за один день втратив відразу два чудові шанси на світле майбутнє.

КІНЕЦЬ.