Якщо ви не бачили своїх друзів протягом двадцяти років, варто добре обдумати чи варто взагалі йти на зустріч однокласників. Недавно, побувавши у супермаркеті, я несподівано зустрів колишню однокласницю, яка радісно закричала моє ім’я. Я обернувся і побачив пишну жінку з рум’яними щоками, поспішаючу до мене зі своїми покупками. Спочатку я подумав, що це помилка, адже “Льоша” є поширеним ім’ям у нашому місті Але, коли вона наблизилася, я впізнав її як колишню однокласницю, з якою ми давно не зустрічалися.

Я привітав її щирою посмішкою, намагаючись приховати здивування, і сказав: “Ти мало змінилася…”. У глибині душі я знаю, що вона розміла в мою не чесність з нею, але вона продовжувала легковажно шелестіти своїми пакетами і запитувати, чи планую я піти на зустріч однокласників.

Я мовчав , не знаючи, як відповісти.

Ця ситуація нагадала мені сцену з фільму “Службовий роман”, де герой Басилашвілі зустрічає колишню однокласницю, виконану Немоляєвою. Діалог у фільмі влучно передає суть того, як час впливає на нас і наші спогади про інших.

А в цей момент я не міг не згадати минуле.

У наших студентських роках ця жінка мала привабливу вроду. Я пам’ятаю, як вона носила облягаючий довгий светр, який підкреслював її форми, залишаючи незабутнє враження. Ми навіть поцілувалися одну холодну ніч після дискотеки в університеті. Але часи змінилися.. У неї тепер двоє дорослих дітей, гіпертонія, пакети в руках, і її фігура вже не така, як раніше.

Вона знову запитала, чи збираюся я піти на зустріч однокласників. Зі деяким не задоволенням я відповів позитивно, стверджуючи, що з нетерпінням хочу побачити всіх. Але, насправді, мені не хотілося бачити нікого з них. І я не хотів, щоб вони бачили мене.

Дозвольте мені пояснити, чому.?

Зустрічі однокласників можуть бути досить складними, особливо для жінок. Якщо ви не бачили своїх друзів двадцять років, це потребує більшої уваги перед зустріччю.

Для жінок такі зустрічі часто стають можливістю для власної перемоги.

Вони мріють почути компліменти типу: ” Таня, ти все ще така струнка!” або “Ксеня, виглядаєш, наче в десятому класі!” Хоча такі компліменти можуть бути сказані не щиро, жінка розуміє справжню думку, що лунає в несказаному: “Що сталося з нею, мій Боже!” Жіночий пронизливий погляд не пропускає жодної деталі.

Давайте будемо чесними: ми не стаємо красивішими з роками . Ми можемо стати багатшими, розумнішими і успішнішими, але жодна кількість ботоксу чи косметичних процедур не відновить нашу юність зі шкільних років.

Давайте будемо чесні з собою.

Суть у тому, що однокласники очікують побачити ту саму Таню або Ксеню, яку вони прощали два десятиліття тому.

Але це нереалістичне очікування. 

Навіть якщо жінка прибуде на розкішному Лексусі з персональним шофером, одягнена в сукню Діор і з сумкою Hermes, це все лише зовнішність. Вона залишиться сорокарічною жінкою, яка намагається триматися за свою молодість. Ніхто не побачить в ній привабливу дівчину в міні-спідниці.

Чоловіки не можуть приховати своє розчарування, а жінки іноді висловлюють образливі компліменти які чоловікам зовсім не хочеться чути. Чи так ви хочете?

З іншого боку, спостерігати за чоловіками з нашого класу все ще може приносити задоволення. Пам’ятаєте Ігоря? Він був такий гарний, відмінник і багато дівчат були в захваті від нього Всі дуже його любили і навіть мали короткі романи.

Але де він зараз?

Набрав вагу, лисий і запиханий. Розлучений двічі. Так, можливо, він успішний бізнесмен, але це дійсно важливо? Можливо, ви навіть не впізнали його одразу: “Ігор, це ти?”

Тому моя порада – залишайтесь вдома й не ходіть на зустрічі однокласників.

У вас є чоловік, діти, вірні друзі й приємні колеги. Ваше теперішнє життя комфортне й насичене. Для чого крутити колесо часу, яке відмовляється крутитися? Крім того , у нас є соціальні мережі, де ми можемо підтримувати зв’язок з однокласниками й показувати наші фото на яких ми виглядаємо якнайкраще.

Так, може й справді життя було цікавим у школі.  Але це минуле.

Хай воно залишиться в наших спогадах.

КІНЕЦЬ.