Віра пройшла щорічний плановий медичний огляд. Вона здала всі аналізи, що вселило в неї впевненість на рік уперед. Проте дзвінок із клініки різко порушив її спокій. Їй сказали, що її аналізи погані та що необхідно провести додаткове обстеження. З зрозумілих причин вона стривожилася.

Лікарю здалося дивним, що вона не відчуває жодного фізичного дискомфорту. Як би там не було, він порадив їй взяти лікарняний, поки вони будуть проводити додаткові обстеження. Повернувшись додому пізно ввечері, Віра довірилася чоловікові Дмитру та матері Надії Петрівні.

У ній оселилося тужливе почуття, посилене раптовим наnадом хво роби. Мати втішила її і запропонувала допомогу у догляді за дочкою. Тим часом Дмитро відреагував дуже дивно , вдавши, що не розуміє проблем зі станом здоров’я Віри.

Його незвичайна поведінка спантеличила Віру, але вона була зайнята своїми переживаннями і не звертала на нього уваги. На третій день Віра опинилася у вирі емоцій.

Вона дивилася по телевізору серіал, коли зненацька увійшов Дмитро. Без довгих передмов він оголосив про свій намір піти від неї до іншої жінки.

Від цього одкровення Віра заціпеніла. Він зібрав свої речі, кинув ключі на тумбочку і вийшов із дому, залишивши Віру в повному здивуванні. Вражена, вона зателефонувала матері, яка сказала втішні слова та пообіцяла незабаром приїхати та допомогти з дочкою.

Прокинувшись наступного ранку, Віра вирішила жити далі і не оплакувати зра ду чоловіка. Вона затіяла велике прибирання, позбавившись усього, що нагадувало їй про Дмитра. Через тиждень вона подала на розлу чення.

На су ді мати Дмитра намагалася відмовити його від розлу чення, наполягаючи на тому, що її син не має іншої жінки і що він просто бо їться стану здоров’я Віри. Суддя дав їм час на примирення, але Віра не збиралася цього робити. Настав ще один суд, на якому розлу чення було остаточно оформлено.

У результаті Дмитру було наказано виплачувати аліменти. І тільки тоді Віра зізналася про помилку у своїх медичних ана лізах, чим здивувала Дмитра . Вона закінчила їхню розмову із задоволенням, зрозумівши, що він просто злякався відповідальності. Тепер Віра твердо вирішила, що у її житті немає місця зрадникам.

КІНЕЦЬ.