На роботі великі проблеми, грошей не вистачає зовсім.

Тут ще ця кондукторша наха мила.

Бачте, мій ру бль був якимось не таким.

Але ж який взяла, такий і віддала.

У такому настрої йшла додому, і раптом бачу: назустріч мені йде висока худа блондинка.

Без шапки. Такі дамочки шапок не носять.

Волосся майорить на вітрі, а до яскравого жовтого пальто вона притискає кошеня.

Маленько, бру дні кошеня забру днів їй все пальто, вчепився в нього кігтями.

А дівчина ходити, і аж світиться від щастя.

Гладити його, розмовляє з ним.

Порівнялася зі мною.

Помітила мій пильний погляд.

— Виявляєте, цю крихітку хтось у смі тник викинув!

А у мене було таке ж кошеня в дитинстві, я не втрималася, підібрала! Бідо лаха!

Нікому тебе не віддам.

І далі вона вже йшла, розмовляючи з кошеням.

Я на мить забула про всі nроблеми.

Зазвічай такі дамочки в таких дороrих сукнях вибирають породистих котів або маленьких злющих кишенькових собачок.

А тут-така ФІФА, і пре додому кошеня з смі тника.

Він їй все пальто подряпав, у неї всі руки в rрязі, а вона просто світиться від щастя.

Як маленька, чесне слово!

Поки є такі люди, світ не безна дійний, і все в цьому житті можливо.

І на душі стало якось тепло і радісно.

Ех, може, і я не безна дійна?

І все буде добре?

КІНЕЦЬ.