Тетяна пройшла двотижневе стажування у торговій компанії і її взяли на роботу. На обідній перерві вона розмовляла з донькою телефоном. Дівчинка просила маму купити ввечері соку, але жінка змушена була відмовити, бо тільки влаштувалась на нове місце й зарплату ще не отримувала.

Багато часу пішло на пошуки нової роботи, тому грошей було обмаль, лише на саме необхідне, аби на хліб до кінця місяця вистачило. А дівчинка вже кілька тижнів просить маму про сік та щось солоденьке. Тетяна просила донечку потерпіти, доки та отримає зарплату й купить їй такі бажані смаколики.

Цю розмову почула начальниця, двері в кабінет якої були відчинені. Вона покликала до себе підлеглу та перепитала її домашню адресу. Тетяна відповіла на питання й пішла далі працювати.

Повертаючись з роботи, Тетяна помітила машину начальниці біля свого під’їзду. Вона піднялась ліфтом та підійшовши до квартири побачила відчинені двері. У коридорі стояло шість ящиків соку та велика коробка печива. У вітальні Ніна Сергіївна розмовляла з її донькою.

– Доброго вечора!, – розгублено привіталась Тетяна.

– Доброго вечора! У вас чудова дівчинка. Ви старанно працювали два тижні, показали хороші результати, тому я завезла вам гроші за стажування і премію.

Начальниця поклала на стіл конверт.

– Спасибі! А сік та печиво?, – перепитала жінка.

– А це бонус від компанії, – посміхнулась Ніна Сергіївна.

– Величезне вам дякую!

Мама з донечкою не вірили своїм очам. Це вперше Тетяна працює в компанії, де по справжньому цінують співробітників та підтримують у важкі моменти.

КІНЕЦЬ.