Завжди дякувала Богу, що подарував мені таку хорошу невістку. Ми з чоловіком так мріяли про донечку, але і син в нас нівроку.

Антон гарно вчився, з дитинства займався спортом, тому й професію таку обрав. Спершу працював фітнес тренером, а згодом відкрив свою студію.

З Вірою вони живуть в області, а ось я від них за сто кілометрів в сільській місцевості.

Я вже на пенсії. Чоловік мій п’ять років тому цей світ покинув. Ще як він був поруч, я трималася, та й дві пенсії це не одна. Трохи городина підтримувала на плаву, та й якось хватало. Ми ніколи в сина допомоги не просили.

Але коли я одна залишилася, то відчула фінансову скруту.

Нічого не скажу, допомагав мені Антон. Переводив гроші і приїжджав при першій можливості. Віра завжди щось для мене пекла смачненьке і цукерки з печивом передавала і мої соки улюблені.

Я дякувала Богу за таку чуйну невістку.

Але недавно я відкрила для себе Віру з іншої сторони.

Я лежала в клініці. Лікарі просили берегти себе. Ось я й поїхала до дітей на вихідних, щоб все обговорити, бо розмова не телефонна.

– Синок, мені одній важко. Я готова хату продати, щоб ви доклали і купити однокімнатну квартиру десь поблизу вас, щоб і ти до мене частіше навідувався і я до вас.

– Мамо, це чудова ідея, – відповів Антон, але вмить його погляд впав на Віру.

– Антоне, нам потрібно поговорити. Вийдемо на балкон.

Діти пішли на балкон і закрили двері, але я все почула.

– Я не готова жити з твоєю мамою в пішій доступності. Ти ж знаєш, вона нам життя не дасть.

– Віро, але ти ж розумієш, що ця квартира колись нашим дітям залишиться?

Та невістка була невблаганна. Після розмови вона одягла піджачок і вийшла з квартири.

Антону нічого не залишалося, як просто вибачитися і провести мене на поїзд.

– Ти ж розумієш, що вона тобою крутить як хоче?

– Мамо, все я розумію, але сім’я для мене все. Вибач. Буде краще, якщо все залишиться, як воно є.

– Добре, тільки щоб потім ти не каявся, – відповіла я сину.

Як мені бути? Мені важко одній в селі, але син і чути нічого не хоче.

Ось вам і вимолила в Бога невістку…

Джерело