– Денис! Обідати, — гукнула Марина з кухні.

Високий, симпатичний чоловік невдоволено скривився, але все-таки дописав повідомлення: 

«Вибач, сонечко, треба бігти, занадто багато роботи».  Він поставив наприкінці смайлик із поцілунком і пішов на кухню до дружини.

– Ой, як смачно пахне, Марино! Яка ти все-таки у мене господиня!

– Ну, треба ж годувати коханого чоловіка, – почервоніла вона.

А потім зиркнула на Дениса. Але той за обидві щоки вплітав борщ і навіть не звернув уваги на цей погляд.

– А де Сергій?

– Мама забрала на день, скучила.

Сергій – семирічний син Марини та Дениса, часто ночував у Олени Ігорівни – мами Марини. Щоправда, Денис не сильно був у курсі. Він часто їхав у відрядження на кілька днів і не знав, що діється вдома.

– Гаразд, я завтра їду, – Денис глянув на дружину. – На чотири дні відправляють…

– Шкода, – удавано зітхнула Марина, – Так мало вдома побув… Сергій тебе дуже рідко бачить.

Денису на мить стало неприємно, адже сина він любив, та й до Марини мав ніжні почуття. Просто такі почуття у нього були не лише до неї. Денис взагалі вважав, що мати одну жінку на все життя це дуже мало. “А якщо я хочу спробувати зустрічатися з різними”, – думав він. Але після того, як Марина завагітніла, йому довелося одружитися з нею. Тільки свої погляди він не змінив і в частих відрядженнях знайомився з різними дівчатами. І із задоволенням проводив із ними час.

А потім одна з них – Олена, теж завагітніла від нього. Вона народила дівчинку Соню, і тепер Денис жив на два будинки і проводив кілька днів то з Мариною, то з Оленою. “Вони навіть не здогадуються один про одного”, – так думав чоловік. А покинути одну з них і залишитися з іншою Денис не міг – прикипів до обох. Та й обох дітей він також любив.

– Хочеш залишуся? – Запитав Денис.

– Та ні, що ти, – простягла Марина, переживаючи, що перегнула палку і чоловік насправді залишиться. – Ти їдь, це ж твоя робота. Ти не винен, зрештою, що тебе у відрядження відправляють.

Денис усміхнувся, згадавши, як практично просив начальника, щоб саме його відправляли у відрядження до того міста, де жила Олена. Він не міг покинути дівчину, яка довірилася йому. Та й доньку Соню любив.

– Гаразд, із Сергієм потім погуляю, – вирішив він.

– Добре, – Марина не стала сперечатися з ним.

Їй взагалі було зручно, що чоловік їде на кілька днів. Марина давно не любила чоловіка, мала іншого чоловіка, а також свої плани на подальше життя. І Денис у них зовсім не вписувався.

Наступного дня Денис із чистою душею поїхав у відрядження. Він давно не відчував докорів сумління від зрад та життя на дві родини. Він поцілував сина, обійняв дружину на прощання і вийшов із квартири.

Тільки трохи від’їхавши від будинку, Денис зрозумів, що забув у коридорі документи на машину та права. Довелося повертатись назад. Він вирішив не дзвонити, а відкрити своїми ключами. Йому не хотілося знову прощатися із сином, той і так мало не плакав, коли його тато їхав.

Денис тихо відчинив двері і навшпиньки пройшов до коридору. Було чути, як Сергійко грає у своїй кімнаті. А потім пролунав голос Марини, вона говорила телефоном.

– Так, алло, мій нарешті поїхав. Можемо нарешті зустрітися. Сергія я із сусідкою залишу, вона любить із ним сидіти, а сама до тебе. Пара годин у нас буде.

Денис слухав дружину, застигши на місці. Він не міг повірити, у те що чує. Він обманював Марину багато разів, зраджував їй, але не уявляв, що вона теж може так робити.

Він повільно зайшов на кухню, його дружина стояла біля вікна, яке виходило на протилежний бік від парковки, і розмовляла телефоном.

– Вадим, я так скучила… Ти не уявляєш…

Чоловік за її спиною тихо кашлянув і Марина різко обернулася. В її очах спершу виникло велике пережиття, а потім роздратування.

– Вадим, – досить спокійно сказала вона, – я передзвоню тобі трохи згодом.

Денис підійшов до неї майже впритул і прошипів:

– Ти зраджуєш мені?

– Я так. А ти у нас святий? Думаєш, я нічого не бачу? Та я давно знаю про твою Олену!

Марина знала, що найкращий захист – це наступ. Вона і, правда, давно все знала, прочитавши повідомлення Дениса, підглянувши пароль. Спочатку їй було дуже важко, але потім вона просто почала діяти. Квартира була подарунком її батьків, і вона вирішила таємно її продати, щоб поїхати разом із сином. Через деякий час вона знайшла собі іншого чоловіка. А зовсім нещодавно знайшла і Олену, другу жінку свого чоловіка. Щоправда, поки що Олена перебувала в невіданні про всі фокуси Дениса. Це Марина залишила на десерт.

Денис тим часом змінвився на обличчі і притулився до стіни. Він і не підозрював, що Марина може бути в курсі всього.

– Мариночко, як же так? Я тебе люблю, – забелькотів він. – А Олена – це… Це просто помилка…

– Не обманюй хоч зараз! Завтра я подам на розлучення! Син залишиться зі мною.

Денис слухав, опустивши голову. Все відкрилося якось надто швидко. І пішло не за його сценарієм. Він не знав, що робити.

– Збирай речі та їдь. Після відрядження можеш не повертатись.

У цей час Сергій почуй їх голоси і прийшов на кухню.

– Тату! Ти вдома?

– Синку, я документи просто забув.

– Жаль, так би ти нічого і не дізнався, – пробурмотіла Марина, розуміючи, що все це сталося випадково.

– І давно ти з ним?

– Не знаю, років зо два може бути. А ти з нею?

Денис відправив сина до його кімнати і важким поглядом глянув на дружину.

– Як ти розумієш, офіційно ми не одружені, але в нас дочка Соня. Їй вже п’ять років. Прошу, не розказуй їй нічого!

– Ти серйозно? Я знайшла її, знаю, як вона виглядає і в який садок ходить ваша дочка.

Денис сіпнувся і схопив Марину за руки.

– Не смій їй нічого казати!

– Чому? Переживаєш втратити її? Ти зраджував мені від початку нашого життя! Знаєш, як мені було важко та прикро? А тепер ти мені ще й говориш, що робити а що ні! Геть звідси! Я не хочу більше тебе бачити, йди!

Марина не стала говорити, що цього ранку відправила Олені листа, в якому були фото її, Дениса та Сергія, а ще довге пояснення про те, що Денис – підлий зрадник. Марина вирішила, що Олена теж нічого не знала про Дениса і її треба попередити, а потім та сама вирішить, що їй із цим робити.

Це був її план, щоб поквитатися з Денисом за всі пролиті сльози та переживання. Квартира вже була практично продана і наступного ранку Марина з Сергієм мали переїхати до Вадима. У неї все було розраховано, окрім того, що Денис повернеться по документи. Втім, Марина навіть була рада цьому і спромоглася сказати йому все прямо в обличчя.

Денис востаннє кинув на неї благаючий погляд і з опущеними плечима рушив до виходу. Він відчував, як його життя руйнується і не знав, як це зупинити. У нього залишалася лише одна надія – Олена. Вона вже його любить і чекає. А як вона зрадіє, коли він покличе її заміж? Олена давно про це мріяла.

З такими думками Денис їхав до своєї другої дружини. Він був упевнений, що Марина нічого не скаже Олені. Подумаєш, він зрадив їй, так і сама Марина була хороша. Ось навіщо вона зустрічалася з іншим? Чи могла б просто з ним поговорити? Може, він тоді покинув би Олену?

Хоча Денис знав, що не правий, але продовжував шкодувати сам себе. Він все ще не міг відійти від потрясіння від звістки, що дружина зраджувала йому. Аж надто несподівано для нього це було.

За кілька годин Денис стояв біля квартири Олени. Він дзвонив уже кілька разів, але Олена не відчиняла, а в квартирі була тиша.

Денис насупився і вийшов надвір. Йому не подобалася вся ситуація, а в глибині душі зароджувалися переживання, що Марина все розповіла Олені.

Він дістав телефон і набрав номер Олени. Там також була тиша. У цей час Денису зателефонували з роботи, і йому довелося їхати до офісу, щоб відзначитись. Цього вечора Денис ночував у якомусь дешевому готелі і безупинно дзвонив Олені. Він вже переживав, що з нею щось трапилося.

Жінка відповіла лише наступного дня ближче до обіду. Її голос був чужим, засмученим і водночас рішучим.

– Більше не приходь до нас. Побачу тебе, викличу дільничого. З дочкою я тобі бачитись не дам!

Денис здивовано витріщився на трубку, з якої чулися гудки. Значить, Марина все розповіла їй, майнула думка. Чоловік швидко зібрався, забувши про роботу та свої обов’язки, і рвонув до будинку дружини.

Але й тут на нього чекав сюрприз – у квартиру повним ходом вносили якісь коробки, пакунки, різні меблі.

– Що тут відбувається?

Йому відповів якийсь чоловік:

– Я купив цю квартиру і сьогодні мені передали ключі. А ви щось хотіли?

Денис тільки махнув рукою, спускаючись сходами. Він зрозумів, що Марина обвела його навколо пальця, позбавивши його родини та сім’ї, точніше двох родин. Не дарма пишуть у розумних книгах – віддасться кожному у справах його… А якщо просто – бумерaнг то ніхто не скасовував…

КІНЕЦЬ.