Денис отримав заробітну плату, тож я пішла до нього за грішми, адже дітям треба був новий одяг і до Великодня потрібно ж багато чого купити. Я, звісно, різне очікувала, але чоловік сказав, що на такі витрати в нього немає грошей і він все решта віддав своїй мамі. Мало того, він мене ще й винною зробив, що я сама себе не забезпечую, а ще й в тому, що я нібито дуже розкошую. Так розкошую, що дітям кожного року замість куртки за тисячу гривень шукаю якісь за 300-500 по акції
Я й не думала, що мій чоловік колись буде таким.
В мене є старший син він першого шлюбу, який уже дорослий і живе окремо.
На даний час ми живемо в трикімнатній квартирі моєї бабусі з Денисом, моїм другим чоловіком, та нашими дітьми.
Двом близнюкам Богдану та Миколі шість років, а найменшій Ані всього три.
Дітки активно ростуть, і приходиться часто купувати одяг.
А з того часу, як діти почали ходити в садок, школу, то витрати на одяг стали ще більшими.
Майже не щодня або Богдан, або Микола приходять додому із подертими штанами, та й Аня часто може зіпсувати речі в садку.
В нашій сім’ї заробляє тільки Денис. Добре, що він є на керівній посаді, це хоча б якось дозволяє нам утримуватися на плаву.
Чоловік з одного боку хоче, щоб я і заробляла, а з іншого, щоб і в домі завжди був порядок і діти під наглядом.
І хоч Денис цього не помічає, але з Анею на руках заробляти гроші ну дуже важко. Доця ще не до кінця звикла до садку, та й до того ж часті застуди, тож бувають місяці, коли вона більше вдома ніж ходить в садок.
Хочу вам зізнатися, що я напевно і сама на початку відносин забагато робила для чоловіка, привчила його до зручного життя. І то принесу, і то подам, і їсти накину, і зроблю все для його комфорту. Тоді я так проявляла свою увагу та турботу, та тепер з трьома дітьми на руках я серйозно замучилась, а Денис цього не розуміє.
Так було і сьогодні. Чоловік прийшов з роботи, майже одразу він був чимось не задоволеним. То ще їжа не була в тарілку йому накладена, то стакан не там стояв, то діти надто гучно сміялися, та багато іншого.
На днях Денис отримав заробітну плату, тож я пішла до нього, за грішми, адже дітям треба був новий одяг. Розказала, що потрібні нові куртки, і нові штани, а ще б здалося щось придбати до Великодня.
Я, звісно, різне очікувала, але чоловік сказав, що на такі витрати в нього немає грошей і він все решта віддав своїй мамі.
Мало того він мене ще й винною зробив, що я сама себе не забезпечую, а ще й в тому, що я нібито дуже розкошую.
Так розкошую, що дітям кожного року замість куртки за тисячу гривень шукаю якісь за 300-500 по акції.
Легко сказати, що я живу на широку ногу, а ось самому пожити на таку широку ногу чоловік чомусь не хоче.
Що мені робити? Я вже замучилася від того, що чоловік не цінує мої старання.
Які у вас є для мене поради?