Вдома Аллу називали “господинею”. Її навички та здібності не мали собі рівних, що робило її втіленням ідеальної домогосподарки. люди вірили, що така талановита жінка неодмінно вдало вийде заміж. Коли вона зустрілася з Андрієм, не обійшлося без заздрощів, адже саме йому пощастило завоювати її серце. Незважаючи на заздрість, Алла була щиро щаслива і глибоко закохана в Андрія. Коли він запропонував їй руку і серце, вона з радістю прийняла пропозицію.

Спочатку життя з чоловіком здавалося Аллі блаженством. Вона присвятила себе турботі про нього, веденню домашнього господарства, приготуванню смачних страв і підтримці бездоганної чистоти . Андрій ж завжди був заклопотаний роботою і рідко повертався додому. Він пояснював це тим, що його робота не залишає йому вільного часу. Алла розуміла це і продовжувала підтримувати їхній дім у належному стані з непохитною відданістю.

Минуло три роки, але чоловік жодного разу не заговорив про дітей. Щоразу, коли Алла намагалася обговорити цю тему, він ухилявся від розмови, пропонуючи спочатку насолодитися спільним життям, а вже потім думати про батьківство. Довіряючи чоловікові, Алла погоджувалася з його думкою, вірячи, що з часом вони матимуть дітей.

Одного разу Алла отримала звістку, що її мати захворіла, і вирішила залишитися з нею на ніч, щоб підтримати її. Андрій не заперечував, оскільки мав власні плани відвідати матір. Приїхавши до матері, Алла побачила, що їй стало набагато краще, і їй порадили якнайшвидше повертатися додому. Мати підкреслила, що дружина завжди повинна бути поруч з чоловіком, і залишати його одного на ніч не можна. Прийнявши пораду до серця, Алла вирішила повернутися додому,  вважаючи, що Андрій спить, і вона не хоче його турбувати.

Коли вона увійшла до будинку, тиша була оглушливою, за винятком звуку голосу Андрія , що доносився зі спальні. З цікавості Алла підійшла, щоб повідомити йому про своє повернення, але те, що вона почула, шокувало її до глибини душі.

Андрій говорив про неї в неповажній формі, називаючи її “дурепою”, яка вірить у все, що він говорить. Він говорив про те, що має коханку, залишаючись з нею одруженим, просто тому, що йому так зручно. Його бездушні слова свідчили про те, що він весь цей час використовував її і не мав до неї жодного кохання. Алла насилу стримала емоції і тихо вийшла з кімнати. Правда боляче вдарила по ній – вона була сліпа до обману чоловіка.

Де Алла? Поїхала до матері. Та хоч відпочину від неї трохи. Єдине, що вона гарна хазяйка. Наварить, напече, поприбирає. А в решті…Ну таке собі. Добре, що хоч коханку маю, бо вже від нудьги не вижив би.

Вирішивши не миритися з такою зрадою, Алла вирішила діяти. Завтра вона подасть на розлучення. Вона заслуговувала на краще, ніж бути використаною людиною, яку по-справжньому любила і якій довіряла.

КІНЕЦЬ.