Чую я, що незабаром у сина скінчиться терпець, і вони з дружиною розлучаться. І невістка непогана, але ось її матуся, це щось з чимось. Через її поведінку молодята живуть з нею, хоча син має свою нормальну квартиру. Через неї і розлучаться, мабуть.

Лариса з Віталіком розписалися два роки тому, але зустрічалися ще до того два роки. Жити разом стали лише після весілля, на цьому дуже наполягала мати Лариси, Валерія Василівна. – Не річ це – до весілля разом жити. Жодні зараз не інші часи, просто молодь пішла розпущена, а моя дочка не така, — міркувала вона. Сперечатися з нею тоді молоді не стали, хоча по-моєму це безглузда дурниця. Особливо якщо є де жити. Так можна в побуті почуття перевірити, бо стільки пар розпадається в перші роки саме через побут.

Але син мене не питав, я з порадами не сунулася. Там за всіх порадницею виступало мати Лариси. Після весілля молодята стали жити у квартирі Віталіка, але тривало це недовго. Мати Лариси почала “хворіти”. Я думаю, що брехала вона безбожно, щоб перетягнути увагу на себе. Але Лариса до неї моталася постійно, іноді кілька днів у неї ночувала. Ось і що це за сім’я, коли чоловік в одному домі живе, а дружина в іншому?

В результаті сина Лариса переконала, що мамі її без допомоги зараз ну просто ніяк. Як син не хотів до тещі переїжджати, а все одно заради дружини погодився. Я тоді йому одразу сказала, що добром це не скінчиться. Та й взагалі безглузда дурниця – при своїй квартирі йти до тещі жити. А у Валерії Василівни ще й характер не медом мазаний. Син мене тоді не послухав, сказав, що якось розберуться.

– Та ми ж не назавжди, так, на якийсь час, – невідомо кого переконував син, мене чи себе. Тижнів два все було у них нормально. Син дзвонив, голос був веселий, бадьорий, казав, що все гаразд. А потім теща почала показувати характер. То в її домі не роби, це в її домі не роби. Лариса до материних правил звична, а ось Віталіку тяжко довелося.

Він терпів місяць, а потім назад до себе переїхав. – Не можу там більше. Все я роблю не так – голосно ходжу, не так їм, не так глянув на тещу. Ще й Лариску накручує, що це я за чоловік такий, раз їй щодня подарунки не дарую з квітами та лагідних слів не говорю. Ну, власне, чогось подібного я й чекала. Із сином я поговорила, що на гарячу голову нічого не треба вирішувати. Пішов і пішов, це ще не розлучення. А Лариса, як не дурна, то й сама до нього прийде. Лариса дурненькою не була, тому через три дні прийшла до чоловіка. З мамою вона ніби посварилася, але все одно до Віталіка приїхала.

Я пораділа, що дівчина одумалася і не стала руйнувати сім’ю через примхи своєї рідної мами. Але рано ми всі заспокоїлися. З матір’ю Лариса помирилася швидко, почали знову спілкуватися. Чергові капризи свати почалися за місяць-другий. Знову вона вмирала майже кожен день, знову Лариса до неї моталася з ночівлями. А потім узагалі запропонувала чоловікові переїхати до її мами, але не просто так, а з благою метою

– Сказала, що якщо ми переїдемо, то так і мама буде під наглядом, і ми зможемо здати квартиру квартирантам, а з цих грошей назбирати на машину, – ділився зі мною син. Я одразу йому сказала, що витівка дурна. Це скільки треба здавати квартиру, щоб накопичити на машину? А він минулого разу всього місяць протримався, та й то, мені здається, здебільшого через свою впертість. Але там Лариса начебто пообіцяла, що мама поводитиметься стриманіше. Мабуть, не дотрималася своєї обіцянки сватя. Вже пів року син періодично ночує у мене.

Квартиру вони здали. І щоразу син затримується на більший термін. Останнім часом став говорити про розлучення. Лариса спочатку приїжджала, вони бурхливо мирилися і поверталися до матері. Наразі вона вже все більше телефоном з ним стосунки з’ясовує. Я іноді чую уривки їхніх розмов, і розумію, що без руки матері Лариси там не обійшлося, налаштувала вона дочка. Син уже два тижні живе в мене, збирається з наступного місяця виселяти мешканців та переїжджати до себе.

На запитання Лариса відповідає, що вона може робити, що хоче. Він її з собою покликав, а вона все вагається. Жаль буде, якщо все так розвалиться. Якби не сватя зі своїми викрутасами, то може у них уже й дитинка була б, а так тільки душу один одному мотають. От думаю, чи варто поговорити з невісткою, чи краще не лізти?

Не знаю, що й думати. Невже мій чоловік мені зраджує? У шлюбі ми 5 років. Не без сварок, але загалом нормально. Є маленька дитина. Після народження дитини стали більш обережними,

Працювала все життя, з дитинства, дуже енергійна, спритна була, господиня прекрасна і завжди боялася в старості впасти в маразм, дуже боялася. І ось це сталося. Спочатку стала впадати в якусь

Трапилося  це в одну зимову пору, коли я сидів на одному сайті. Пам’ятаю, мою увагу привернула дівчина з ніком Діва Марія. Почали спілкуватися час від часу, про те, про се,