Ми з моїм чоловіком Дмитром чимало років відклали гроші на купівлю для себе нового автомобіля, а свою стареньку машину вирішили продати відразу, адже мали щ борг, брали кредит у банку.

Якось ми зібралися на дні народженні моєї мами, там була майже вся наша родина.

Ну ми з Дмитром, звісно, розповіли про свої плани продати стареньке авто.

І моя рідна тітка зі своїм чоловіком відразу запропонували купити його у нас за невеличку суму, попередивши, що будуть виплачувати вартість автомобіля невеличкими частинами, адже заощаджень таких не мають зараз, тому нам прийдеться почекати, а вони будуть вдячні за це.

Ми з Дмитром погодилися, і навіть запропонували їм дешевшу ціну, ніж планували.

Тітка Дарина зі своїм чоловіком змогли відразу нам віддати лише третину всієї суми за автомобіль, але ми розуміли, що грошей у них великих немає, тому поставилися з розумінням.

Нас з чоловіком це влаштувало абсолютно повністю на той час, адже коштів у нас ніяких зовсім не було, а ще частину грошей з продажу автомобіля ми збиралися витратити на ремонт нашої квартири, до якого потрібно було ще добре підготуватися.

З моєю тіткою Дариною та її чоловіком ми домовилися, що решту суми за автомобіль вони повинні будуть віддавати частинами зі своїх зарплат.

Згодом ми підписали договір з нашими родичами і передали свій старенький автомобіль їм в користування, адже вважали, що це вже їх власність.

З цими людьми у нас з чоловіком завжди були дуже хороші стосунки, ми багато часу спілкувалися до того.

Ми неодноразово просили у них допомоги, і вони нас завжди виручали, тому в останній момент укладання угоди не виникло ніяких незрозумілих питань на тему того, що все може закінчитися не так добре для нас, як би ми того хотіли з Дмитром.

Родичі наші авто відразу взяли в користування, а ми стали чекати решту грошей.

Минуло чотири місяці відтоді, весь цей час сподіваючись отримати від рідні хоча б якусь частину грошей, яку вони обіцяли дати нам, адже ми ж домовлялися про щомісячні платежі, ми разом усе це зважували і обговорювали разом з тіткою.

Я вважаю, що в них гарні умови, ми пішли їм на зустріч, мало того, що продали дешевше, них планували автомобіль, ще й вирішили брати плату малими частинами і розтягнули в часі, бо часи непрості, заробітки у всіх невеликі.

Нам, звісно, було незручно нагадувати про гроші рідним людям, ми іноді лише натякали на це, та тітка Дарина з чоловіком обходили це питання стороною і робили вигляд, що не розуміють нічого.

До того, як взяти автомобіль, родичі часто телефонували нам, ми з ними добре спілкувалися, а тут у них раптом з’явилися якісь невідкладні справи і вони постійно знаходили якісь відмовки, щоб з нами зустрітися і поговорити про борг.

На дні народженні мого двоюрідного брата, ми нагадали їм про нашу нещодавню угоду і пояснили. що чекаємо решту грошей, на що отримали тільки претензії, в дусі:

“Ну як можна за столом на дні народження близької людини про якісь там гроші говорити”.

Того вечора дядько дав нам ще 7 тисяч гривень, сказав, що це все. що в нього зараз є, обіцяючи що незабаром у них з’являться гроші від продажу дачі, але потім вони з тіткою знову перестали брати телефон, коли ми телефонували до них з моїм чоловіком.

А згодом я через свою маму дізналася, що у них виникли якісь труднощі з документами, і тому продаж нерухомості відкладається на зовсім невизначений час, бо там питання, як виявилося, дуже складні.

Ми стали при нагоді постійно нагадувати тітці і її чоловікові, що нам потрібні гроші за нашу стару машину – вже вибрали всі матеріали для ремонту, які планували купувати на цю суму, знайшли через знайомих бригаду хороших робітників, і нам залишилося тільки за все заплатити.

Але гроші нам поки не віддали, на жаль.

Коли тільки торкаємося цього питання – моя тітка Дарина з чоловіком можуть розвернутися і піти або покласти телефон.

Ми з Дмитром знаємо, що вони – люди зовсім не бідні, і що у них обох є стабільна робота з хорошою зарплатнею.

Я не можу сказати, що сума, яку вони винні нам для них дуже велика, але останнім часом у мене складається враження, що вони просто не хочуть віддавати нам її.

Скоріш за все вважають, що ми рідні люди, тому просто пробачимо їм той борг.

Я не розумію, як таке могло статися.

У нас з ними завжди були такі гарні стосунки. Невже гроші зіпсували їх?

КІНЕЦЬ.