Григорій та Євгенія зустрічалися два роки. Вони любили одне одного, тож хлопець запропонував дівчині вийти за нього заміж. Євгенія одразу прийняла його пропозицію. Знайомство з батьками дівчини пройшло добре. Григорій сподобався і мамі, і батьку Євгенії. Вони були раді за донечку, що їй зустрівся такий хороший чоловік. Євгенія точно буде з ним щаслива, в цьому вони не сумніваються. Григорій дбайливий та ввічливий, вміє ходити за дівчиною.

А от батьки Григорія з насторожено зустріли майбутню невістку. Мамі Євгенія одразу не сподобалася. Кого це син привів? Для нього в матері вже давно була хороша партія. Сусідня дівчина Дарина. Стільки разів Григорію за неї говорила, а все дарма. Любить Євгенію – і все. Що в тій Євгенії знайшов?

Худа, великі очі. Мама Григорія прямо висловлювала своє невдоволення дівчиною. Увесь вечір за столом вона порівнювала Дарину та Євгенію. Євгенія ледве витерпіла їхнє знайомство.

Додому йшла зі сльозами на очах. Григорій всю дорогу запевняв дівчину, що для нього вона найкраща і жити їй не з мамою, а з ним. Слова нареченого трохи заспокоїли її. А чого вона чекала? Щоб свекруха сприйняла її за рідну?

Згодом і весілля відсвяткували. Мама говорила Євгенії менше звертати увагу на свекруху. Її вже не зміниш. З Григорієм у них все чудово. Минув рік, у них народився син. Мама у всьому допомагала доньці. А от свекруха щоразу, коли приходила, не втрачала нагоди повчати невістку.

То не так годує, то неправильно вдягає. І хлопчик якийсь не такий, як усі діти. Мабуть, потрібно його показати лікарям. Після цих слів Євгенія не витримала та попросила свекруху покинути їх дім.

– Чому ж вона так? – жалілася Євгенія чоловікові, – Дитина цілком здорова, а мама шукає в ньому вади. Більше не впущу її в наш дім. Це твоя мати, то провідуй її. А в нас ноги її більше не буде.

З того часу Софія Іванівна не бачила свого онука. І не пхалася до них. Дарина, сусідка їхня, народила доньку. Виховує її одна. То Софія Іванівна до неї ходить та няньчить. За свого онука воліє не згадувати. А якщо і згадує, то мусить розносити якісь плітки про нього.

До Євгенії все доходить, але вона старається не звертати на це уваги. Головне, що відколи мама перестала перебивати їхні пороги, все в їхній сім’ї налагодилося. Живуть в мирі та любові.

І чому ж свекрухи такі? Це ж найрідніше, своє. А вона через неприязнь до невістки обмовляє онука.

КІНЕЦЬ.