Я не була у близьких стосунках зі своєю сусідкою, але вона ніколи мені не була чужою. Коли ми бачимося біля під’їзду, то обов’язково стаємо та обговорюємо різноманітні теми. Вона дуже цікава та освічена жінка. Минулого разу, коли ми з нею побачилися, я дізналася, що Марія Петрівна наступного тижня буде відзначати досить серйозний ювілей.

Я не збиралася напрошуватися до неї в гості, адже прекрасно розуміла, що люди в такому віці не сильно святкують свій день народження. Але вирішила зробити їй невеликий сюрприз та привітати її особисто. Пані Марія проживала у квартирі одна, а діти роз’їхалися в різні міста.

Не маю навіть уявлення про те, чи мали вони приїхати на її ювілей. Я вирішила не приходити з самого ранку, щоб бабуся мала можливість спокійно в сімейному колі відсвяткувати свій день народження, тим більше вони не так часто бачаться зараз. Тому, коли я завітала до неї, я була просто шокована.

У неї вдома був ідеальний порядок, з кухні доносився запах щойно спечених пиріжків, але бабуся була одна у квартирі, тихенько сиділа на кріслі та дивилася у вікно. «Напевно діти вже всі привітали її» подумала я, хоча їхніх машин я не помітила.

Як тільки Марія Петрівна мене побачила, то на її лиці з’явилася щира усмішка. Вона просто не могла стримати своїх почуттів. Тепер я зрозуміла, що була першою, хто прийшов та привітав її.

Мені стало дуже сумно, тому я вирішила відкласти всі свої справи та посидіти з нею аж до самого вечора. Ми довго говорили, їли солодкі пиріжки та пили чай. Згодом я зрозуміла, що її рідні навіть не спромоглися їй зателефонувати, щоб привітати з ювілеєм. Мені просто не вистачало слів, щоб сказати їй, як мені прикро.

По бабусі теж було видно, що вона ледь стримує сльози. Я відчувала, що у неї дуже боліла душа. Я зі всіх сил намагалася підтримати її та заспокоїти. Говорила про те, що напевно її діти зараз працюють та не мають можливості зателефонувати і привітати. Звичайно, що я не вірила в цю нісенітницю.

Цієї ночі я довго лежала на ліжку та не могла закрити очей. Я не могла знайти відповіді на одне запитання: чому не можна було просто зателефонувати старенькій та привітати з днем народження? Це ж займає всього лише 5 хвилин. Я вас дуже прошу, цінуйте та шануйте своїх батьків. Вони завжди чекають на вас і сильно люблять.

КІНЕЦЬ.