Дочка з нетерпінням чекає, коли я на той світ відправляюсь і залишу їй спадок. А я ще для себе пожити хочу і туди не збираюсь.

Чоловіка мого немає уже понад 10 років, він був дуже хорошим. Єдина риса, яка мені не подобалась – був занадто економним. Ми всі гроші відкладали, а для себе не жили ніколи.

То я на пенсії вирішила це змінити, спонукав мене один випадок.

Нещодавно я лежала в лікарні, роки дають про себе знати, а дочка, Катя, прийшла і не про здоров’я мене питала чи допомогу пропонувала, а її цікавили паролі від моїх банківських карток.

– Ти, мамо, сказала б мені, де ті карточки лежать і які паролі, бо мало що, а я не в курсі. Де гроші братиму? – казала Катя.

– Я ще на до тата не збираюсь – відповіла я.

Тоді й зрозуміла, що треба пожити для себе, а не все дочці відкладати, бо я її не цікавлю, лише гроші.

Каті ми з чоловіком допомогли з навчанням, зробили весілля та доклали гроші, щоб вони з зятем купили свій дім. Та доньці все мало. Вона завжди була така корислива.

До бабусі й дідуся їхала тільки тоді, коли ті отримали пенсію. Друзів теж за цим принципом обирала. Їй і зараз бракує грошей, які вони з чоловіком заробляють, то Катя чекає, коли мене не стане, щоб забрати гроші собі.

Я ж мало того, що не збираюсь на той світ, то ще й за кордон їду. Справа в тому, що лікарі мені порадили відпочинок на морі, от я і вирішила поїхати в Грецію. Катя, як про це довідалась, зчинила справжню бучу:

– Для чого тобі та Греція? Краще в нас відпочити, а гроші для онуків залишаться. Чи ти хочеш нас без нічого лишити?

– Я все життя з твоїм татом на собі економила, тому поїду, куди захочу. А вам квартира моя лишиться, не заберу ж її з собою на той світ.

Ті 10 днів в Греції залишаться в моїй пам’яті назавжди. Стільки вражень.

Ще й там познайомилась з українцем Сашком, якому 65. Він хороший чоловік. Скоро має до нашого містечка приїхати до мене на каву. Як покличе, то ще й заміж піду. Від долі, як то кажуть, не втечеш. Катя ж нехай про себе сама думає, а не про мої гроші. Без нічого не залишиться.

Я ж у свої 60 ще гарно виглядаю і хочу, хоч на пенсії пожити для себе.

Як би ви вчинили на моєму місці?

Слухали б доньку чи жили у своє задоволення?