Олена Миколаївна мала відзначити 45-річчя, і вона вирішила влаштувати невелике свято в ресторані, щоб уникнути турбот з приготування їжі та прибирання будинку.

Вона підрахувала витрати і почала економити, але її чоловік, Микола, був не в захваті від цієї ідеї, вважаючи, що це зайвий клопіт.

Сама ж Олена була в захваті від перспективи побачитися з друзями та родиною. Одного разу вночі Олені наснився сон, в якому вона була в гарній сукні в ресторані, в оточенні своїх близьких.

Прокинувшись, вона твердо вирішила бути саме у такій сукні і під час обідньої перерви вирушила до магазину тканин.

За допомогою своєї дочки вона знайшла кравчину, яка пошила сукню її мрії. У міру наближення ювілею хвилювання Олени зростало, а Микола дедалі більше хмурився.

Микола завжди був суворим, господарським чоловіком у будинку, який вважав, що все має бути за розумом.

Олена згадала про бажання купити шубу, але Микола відкинув цю ідею, вважаючи, що в цьому немає потреби, особливо з урахуванням майбутньої плати за навчання дітей.

Незважаючи на несхвалення Миколи, Олена була сповнена рішучості влаштувати незабутній вечір. У день свого свята вона отримала гарні квіти з роботи та дзвінки від друзів та родичів.

Незабаром приїхала родина Олени, і вони всі разом вирушили до ресторану. Вони навіть умовили Миколу причепуритися для цього випадку.

У ресторані Олена була оточена любов’ю та радістю. Вона отримала багато подарунків та компліментів, але Микола залишався мовчазним та не враженим.

У своїй промові він висловив бажання отримати моторний човен, який, на його думку, принесе більше користі сім’ї, аніж ця урочистість.

Він також назвав Олену «зручною дружиною», чим залишив її скривдженою та розгубленою, хоч і думав, що робить їй комплімент.

Після вечірки Олена поїхала з бабусею та вирішила залишитися з нею на деякий час.

У результаті вона подала на розлучення та поділ майна, вирішивши більше ніколи не відмовлятися від своїх мрій та бажань заради інших.

КІНЕЦЬ.