Коли ми із чоловіком були ще тільки на стадії зустрічання та прицінювання хто чого вартує, він мені відразу сказав, що він не моногамний. Відносини з однією дівчиною то не для нього. Навіть в родині зі дітьми він не задовольниться тільки однією.Так, буде щиро кохати одну, та для фізичного аспекту йому потрібно багато. Вавка в голові, подумала я. А потім в мені прокинувся або азарт, або дурість.

Відразу кинула сама собі виклик, що стану для нього та однією і тими багатьма.

Коротше не дуже багато розуму мала, та і все. Мало проблем на голову, то щей гулящого чоловіка завела собі.

Не знаю, чи бігав він на сторону тоді, але мені здавалось, що він був вірним. Ми ж бо весь час були разом. Через рік відносин він зробив мені пропозицію.

Я погодилась відразу.

Була впевнена, що змогла йому довести, що гуляти з усіма підряд не гоже. Краще мати одну свою.

Та тільки но у нас з’явилась дитина, я стомлювалась так, що ввечері падала на ліжко без сил. Логічно, що близькими ми з коханим не були.

Вже через місяць я почала помічати на його одязі чужий запах і волосся.

Звісно, чого ще варто було очікувати.

-Стас, ти мені зраджуєш?

– Ні, не зраджую.

Просто задовольняю свої потреби не із тобою.

-Так це і є зрада!

– Не думаю.

Для мене зрада, це коли ти думками із іншою.

А я навіть там думаю завжди про тебе. Хіба я не бачу, як ти стомлюєшся з малим. Соромно ще про таке просити, коли ти на ходу засинаєш.
– Але ж це зрада!

Ми з тобою пара!

Ти міг би трішки мені по дому допомогти, я б на так стомлювалась та вистачало сил на час разом! Хіба ти не розумієш?!
-Це занадто складно.

Я не люблю складні речі.

– А як же я?! Як мені жити із цим?!

Ти мені душу рвеш на клаптики!

– Не перебільшуй! Я тебе попереджав відразу, що може таке статись. В тебе був шанс втекти ще тоді. Але ж ти обрала геть інший шлях, а тепер мені дорікаєш?!

Я ж був із тобою чеснішим, ніж ти очікувала, та така мені дяка?!

У наших знайомих всі чоловіки зраджують дружинам. Вони про те навіть не здогадуються, а я чесно зізнався, пояснив чому так, ти мені щей дорікаєш?! Подумай добре, перш ніж дати відповідь!

Чоловік грюкнув дверима та пішов геть. Певно, знову до тієї дівки. А я сиджу на порозі, дивлюсь у зачинені двері та плачу вголос. Серце ніби кігтями шкребуть!

Та Стас мав рацію… він мене попереджував, а я дурна розмріялась...

Що ж мені далі робити?! з глузду поїду, якщо це далі продовжиться!

КІНЕЦЬ.