Чоловік, уже колишній, уявив собі, що він найрозумніший і продуманий. Готував до розлучення м’якої соломки, оформляючи майно на маму. Але в результаті всіх перехитрила свекруха, зробивши так, як зручніше їй.

Я заміж виходила з великого кохання, яке відключило мені мозок і затьмарило очі. Тому я довго не бачила, до якої родини влізла. Там свекруха та її синок один одного стоять. Зрозуміла я це пізно, але дякувати богові, що взагалі зрозуміла. У мене до шлюбу було своє житло, але оформлене воно було на тата – це квартира бабусі.

Я ж там жила і вважала квартиру своєю, батьки мене не перевіряли, умов ніяких не ставили – живи та радій. У чоловіка свого житла не було, він жив із мамою у її квартирі. Я жити зі свекрухою відмовилася одразу, та й чоловік не наполягав на проживанні з його мамою. Свекруха, до речі, теж не горіла бажанням нас до себе звати. Тож стали жити у моїй квартирі.

Ми з чоловіком працювали, я з радістю займалася домашнім затишком, не залучаючи чоловіка до прибирання, ні до приготування. Я ж ідеальна дружина – все сама, все встигну. Чоловік захоплювався мною з дивана, а мені, дурній, було це дуже втішно. Через рік почалася розмова про те, що треба розширювати житлоплощу.

Варіант був такий – моя квартира продається, ми беремо кредит, все добре. Але тут мої батьки сказали, що квартиру ніхто не продаватиме. Жити ми там можемо скільки завгодно, а про продаж можемо не думати

. Чоловік на моїх батьків образився, і я за ним слідом також. Він за будь-якої зручної ситуації нагадував, що мої батьки нам відмовили. Тоді було вирішено збирати на іпотеку. Типу, на перший внесок накопичимо, потім купимо квартиру, її здаватимемо, поступово розплачуючись з боргом. Але квартира оформлятиметься не на нас із чоловіком, а на його маму.

– Твої батьки нам нічим не допомагають, ти скоро підеш у декрет, вийде, що основні витрати понесу я. Логічно буде, якщо у разі розлучення квартира дістанеться мені. Тому квартиру буде оформлено на маму, щоб нам потім її не ділити. Ти залишишся при своєму, я при своєму.

Мені тоді ці пояснення видалися дуже логічними та обґрунтованими. Це ж мій чоловік, він мене кохає, він мене не обдурить. З батьками, які могли б мені вправити мозок, я не спілкувалася, я ж образилася.

Тож квартиру оформили на маму чоловіка, а за пів року я насправді чекала дитину. Після того як син з’явився на світ я була у стані ейфорії. Як все чудово – чоловік, дитина, простора квартира, хай і в кредиті. Межа мрій! У декреті я сиділа до року, потім вийшла на роботу, бо хотілося якнайшвидше закрити питання з кредитом.

З дитиною милостиво погодилася сидіти свекруха. Тоді мені здавалося, що це героїчний вчинок, таки постійно сидіти з дитиною це складно, але потім стало зрозуміло, що вона шукала своєї вигоди. Ми платили кредит, а потім у свекрухи зненацька з’явилася машина.

Каже, що назбирала кошти, хоча з чого – незрозуміло. І незрозуміло навіщо, вона не водить і не збиралася. На машині їздив чоловік. – Мама вирішила зробити такий подарунок. Сама вона не водить, але раптом захоче. Ні, машина оформлена на неї, я так поганяти беру, – пояснив чоловік.

Я на той час почала продирати очі від любовної каламуті. Відносини з чоловіком почали стрімко псуватися. Для нього стало неприємним сюрпризом, що я можу мати свою думку і перестала дивитись на нього, як на божество. Розлучення себе чекати не змусило. Від кредиту там уже залишалися крихти, тож чоловік наважився і сам подав на розлучення.

Синові тоді було вже п’ять років, він нормально ходив у садок. А чоловік зібрав свої речі та гордо пішов, пообіцявши платити аліменти. Я вже зрозуміла, що мене добре так взули. Квартира та машина на свекрусі, чоловік гол як сокіл, з нього взяти нічого. Працюють у сіру, тому аліменти будуть мінімальними.

Було дуже прикро, що я така наївна, але добре, що батьки весь час не дали продати квартиру. Мама мене потім заспокоювала і казала, що нічого страшного не сталося, головне, що всі живі та здорові. Я теж подумала, що по суті сама винна, треба було слухатись батьків, раз своя голова не працює.
Прикро, звичайно, але я залишилася при своєму, у мене є чудовий син, а решта додасться.

Нещодавно я дізналася, що колишній чоловік судиться зі своєю мамою. Свекруха відмовилася щось переоформлювати на сина, тож у нього нині ні квартири, ні машини. Кредит доплачувала зі своїх накопичень свекруха, там залишалося на момент розлучення тисяч триста-триста п’ятдесят. Тому вона вважає себе у праві нікому нічого не віддавати.

Тепер колишній чоловік винаймає квартиру, бо мама в одній живе зі своїм новим залицяльником, другу здає, а на машині тепер їздить сама, таки відучилася на права. Її син вважає це все несправедливим і вимагає від мами повернути все через суд.

Я намагаюся не зловтішатися, але у мене не дуже виходить, якщо чесно. Мама попереджає, що колишній може спробувати повернутися і тиснутиме на те, що у нас дитина. Але я на це не куплюсь. Годі з мене одного разу.

Чоловіка свого я дуже люблю, але все частіше ловлю себе на думці … про інших чоловіків… Ось що ми, жінки, перш за все відзначаємо в представниках чоловічої статі? В першу

Коли шукала роботу перекладачем, а стала нянею… У серпні 2018 року я почала шукати роботу. Потрапила під скорочення, як і майже півсотні інших невдах, яким “пощастило”. Спочатку я хотіла тільки

З чоловіком ми знайомі з першого класу, 4 роки як одружилися, доньці два з половиною роки. Після закінчення школи просто дружили, нічого більше, але через роки зрозуміли, що ідеально підходимо