Стала помічати, що чоловік спочатку відмовлявся вдома від їжі, потім почав пропадати у вихідні дедалі частіше. Напевно, місяці за 4 забила на сполох.

Запитала в нього, що сталося? Перше, що він відповів, що більше не бачить у мені жінку.

Я почала уточнювати, чи саме в мені, чи байдуже ставлення до всіх жінок.

Він поскаржився на втому, що має багато негативних почуттів, які не хоче виливати на нас, тому біжить з дому.

Поговорила з ним, сказала, що у шлюбі буває охолодження почуттів, що можемо просто бути друзями. Цього вечора він повеселішав, наступного дня теж, а потім знову закрився.

На мої наступні запитання, чи любить він мене, він відповів, що поважає, що минуле накопичилося, але він зараз на роздоріжжі. Пару претензій висловив, що я відповіла, що готова змінити те, що йому не подобається.

Він відповів, що не хоче, звик як є. Про мене: стежу за собою, спортивна, підтягнута, стежу за дитиною, за будинком.

Він сказав, що я почала мало приділяти йому уваги.

Я відповіла, що просто від втоми. На роботі працюй, вдома працюй. Якось так.

Бракує сил скрізь встигати, увагу дитині приділяти, будинком займатися і ще увагу чоловікові. Яке воно має бути?

У мене тотальна втома. Проблеми зі здоров’ям, а тут це ще.

Розповідаю, щоби зрозуміти, куди рухатися далі.

Розумію, що немає сил показувати себе з кращого боку, заслуговувати на кохання, бажання, на жаль, теж немає. Тому що немає енергії. Дякую, що надали можливість розповісти свою життєву історію.

КІНЕЦЬ.