Батьки моєї дружини, люди зі старою установкою. Вони впевнені, що чоловік має бути здобувачем і робити вдома всю чоловічу роботу (ремонтувати, забивати, пригвинчувати тощо), а дружина повинна дотримуватись чистоти та порядку в будинку, виховувати дітей та варити борщі. Ну це їхнє життя, їхні правила.

Я туди не лізу. Ні, кілька разів, бачачи, як тесть кладе плитку у себе у ванній або стеле лінолеум, я пропонував допомогу. Ну, як допомогау. Запропонував викликати майстрів, які швидше і, головне, набагато якісніше зроблять ту саму роботу. Звичайно, оnлату роботи майстрів я брав на себе.

Але мою пропозицію проігнорували. — Мужик має зробити у своєму будинку все сам! — Заявив тесть. Ну сам, то сам… У моїй сім’ї я встановив інше правило, яке полягає в наступному: якщо хтось може зробити роботу за тебе – то твоя справа вчасно та повністю сnлатити за працю.

Якщо щось псується, я викликаю майстра, який одразу усуне несправність. Якщо дружині не хочеться готувати, замовляємо їжу з ресторану. Якщо дружині не хочеться морочитися з прибиранням квартири, то викликаємо професійних прибиральників. Хоча останнім часом послугами клінінгової компанії користуємося регулярно.

Загалом сенс зрозумілий. Якщо кошти дозволяють, то можна полегшити своє життя наскільки це можливо. Кошти дозволяють. Я менеджер середньої ланки у великій компанії, дружина юрист. Заробляємо пристойно. Ну так навіщо самому розбирати і ремонтувати кран, якщо можна викликати майстра.

По-моєму, нема чого. А ось дружина вважає інакше. — Ну що, сам відремонтуєш кран чи, як завжди, викличеш майстра? — із глузуванням питає вона. І останнім часом питань у такому тоні дедалі більше. Дається взнаки згубний вплив її батьків. А коли я їй нагадую про прибирання або доставку їжі, вона наводить «вагомий» аргумент: — Ти не розумієш! Це інше! Ну і як із нею після цього говорити?

КІНЕЦЬ.