Це ж треба було здогадатися через сім років притягтись, як ні в чому не бувало, заявити, що вирішив повернутися заради дітей! А діти його навіть не пам’ятають, бо тата востаннє бачили у п’ятирічному віці, а потім на сім років він про них просто забув. Та й діти теж про нього забули.

Ніхто не зрадів, коли він раптом з’явився на порозі зі своїми валізами. Тільки здивування і якась огида.

Розлучалися ми голосно, сусіди, мабуть, були в захваті. Тому що чоловік не просто так йшов, він вирішив забрати все своє. А що в нього там свого було? Квартира моя, мені її батьки подарували. Техніку я купувала ще до шлюбу, з меблів у шлюбі було куплено тільки ліжко і те, на мої декретні.

Але чоловік намагався щось собі урвати. Тільки нічого не вийшло. Приїхали мій батько та брат, швидко вивели його на свіже повітря.

Чоловік тоді забрав планшет, який купував синам, і  гордо відійшов, як він сам сказав, до справжньої жінки.

Та скатертиною дорога! Діти, звичайно, місяці чотири про тата питали, але потім забули, продовживши жити, начебто його й не було.

За чоловіче виховання синів я не хвилювалася, у мене і тато, і брат нормально із цим справлялися. Іноді ще батько колишнього чоловіка з’являвся, але він живе в іншій країні, тому приїжджав разів зо два на рік.

До речі, свекр і платив аліменти, які не спромігся платити своїм дітям його син. Я не просила, він сам запитав, чи платить його син щось, а дізнавшись, що ні, почав переказувати гроші.

Загалом, ми не зникли після того, як чоловік змастив лижі в інше ліжко. Сім років спокійно жили, діти росли, тішили сім’ю своїми успіхами.

Ось зараз хлопцям майже тринадцять років. Про те, що тато пішов із сім’ї у невідомому напрямку, вони знають, розповіла, коли вони стали старшими. Сини це сприйняли спокійно, говорю ж, чоловічої уваги їм вистачає. Так що за блудним батьком вони зовсім не нудьгували.

Колишній на зв’язок не виходив, а сама я його не шукала. Тому поява його на порозі була дуже раптовою.

Прийшов ввечері з валізами, ніби був упевнений, що його зустрінуть з розкритими обіймами. Але в мене такого бажання чомусь не виникло.

У квартиру не пустила, запитала, чого прийшов через сім років. Він на мене дивиться і каже людським голосом, що повернувся заради дітей, у нас же сини, як вони там без батька зростатимуть.

Так само, як і попередні сім років росли, легко та невимушено. Але я вирішила, що синам треба дати слово. Покликала їх, позначила, хто з’явився, сказала, що заради них папка у сім’ю вирішив прийти.

На мене сини подивилися, як на біснувату, сказали, що цю людину знати не знають, і взагалі треба поліцію викликати, бо ходять різні по квартирах, потім ложки пропадають.

Так з колишнім і попрощалися. Ох, як він обурювався. Мабуть, у своїх мріях бачив, як йому на груди зі сльозами на очах усі кинуться, а тут навіть чаю не налили.

КІНЕЦЬ.