Чоловік покликав мене з кухні, сказавши: «дружина, коли там обід?», отоді я і не витримала, спочатку відмовлявся, говорив, що просто так звик, але потім сказав, що йому не подобається моє ім’я настільки, що йому навіть гидко його вимовляти, я розплакалася, мені прикро, я ж не винна, що батьки мене так назвали, хоча не вважаю, що це вже таке погане ім’я

Читаю тут сповіді молодих мам, яким не подобається ім’я дитини. Я вважаю, що потрібно при виборі імені, враховувати не свої переваги, а думати про те, як дитина житиме з ним все життя. Важливо також поєднання з по батькові.
Мені ніколи не подобалося, наприклад, Сергій Сергійович чи того гірше, Костянтине Костянтиновичу. Але саме я й входжу до їхнього числа, хоч і жінка. Мене назвали Валентиною, а батько у мене Валентин, відповідно я Валентина Валентинівна.
Як каже мій чоловік, гірше не вигадаєш. І саме в цьому моя проблема. Коли зустрічалися з майбутнім чоловіком, він завжди називав мене ласкавими словами, на кшталт, зайчик, сонечко, кошеня.
Я помічала, що він ніколи не називає мене на ім’я, але не надавала цьому значення, поки не одружилися.
Стала помічати, що чоловік, якщо каже про мене комусь із друзів чи нашим батькам (навіть у моїй присутності), ніколи не вимовляє мого імені, завжди каже дружина чи кохана.
Якось я не витримала і спитала, чому він так робить. Сталося це, коли він вдома покликав мене з кухні, сказавши: «дружина, коли там обід?».
Отоді я і не витримала. Чоловік спочатку відмовлявся, говорив, що просто так звик, але потім сказав, що йому не подобається моє ім’я настільки, що йому навіть гидко його вимовляти. Я розплакалася, мені прикро, я ж не винна, що батьки мене так назвали. Хоча не вважаю, що це вже таке погане ім’я.
Так, згодна, що в поєднанні з по-батькові звучить кошмарно, але ж у чоловіка немає потреби називати мене так, я ж не його начальник і не шкільна вчителька.
Потім він вибачився, сказавши, що свої претензії я маю пред’являти батькам, а не йому. Але я не розумію, чому він тоді не покинув мене, а вирішив одружитися, якщо моє ім’я викликало в нього таку ворожість, якщо не сказати, огиду?
Я люблю чоловіка і ніколи не замислювалася про його ім’я, навіть коли народилися діти і записували їхнє ім’я та по батькові у свідоцтво про народження. Як тепер, не знаю.
Чоловік іноді називає мене на ім’я, але я розумію, що робить це з необхідності.
Ніколи не думала, що може бути ще й така проблема у сімейних стосунках.
КІНЕЦЬ.