Чоловік пішов від мене до молодої kоханки. Подивившись у дзеркало, я зрозуміла, чому він так вчинив

 

Минали роки, я їх проживала заради чоловіка та дітей. Діти виросли: син поїхав за кордон і живе там, а дочка вийшла заміж і сидить зараз у декреті, мені дзвонить лише раз на місяць. Щойно ми відзначили моє 45-річчя, чоловік пішов до молодої жінки. Вже два роки, як він мене покинув, а я не можу на себе у дзеркало подивитись Зараз у свої 48 років у відображенні дзеркала я бачу жінку, що постаріла і втомилася від життя.

Ось що означає присвятити себе дітям до останнього, які виросли та роз’їхалися, а чоловік пішов до іншої. І хто тут винний? Я одружилася дуже рано. Запрошені гості на весіллі відразу здогадалися, що це шлюб не через щире кохання, а тому, що я чекаю на дитину. А що мовчати? Я дізналася, що чекаю дитину, і мій хлопець одразу зробив мені пропозицію. Згодом у нас народився син, і всі домашні справи та догляд за дитиною лягли лише на мої плечі.

Така ситуація, як у нас, спостерігається зараз у більшості сімей. Тоді мені було дуже прикро, що чоловік, так би мовити, живе тільки для себе: він молодий, йому ще цікаве життя, а вдома втомлена дружина і брудні пелюшки. Мені доводилося день у день прати пелюшки, няньчитися з дитиною і ще догоджати чоловікові, готувати смачну вечерю, коли він приходив утомлений з роботи.

Незабаром я дізналася, що чекаю на другу дитину. Чоловікові це зовсім не сподобалося, він часто сердився, нервувався і навіть одного разу пішов з дому. Згодом він прийняв цю новину як належне і життя йшло як і раніше. У нас народилася донька, і моє життя перетворилося на цілодобову працю без відпочинку. Я всю себе присвятила вихованню дітей і тому, що бігала та заспокоювала свого чоловіка – він постійно скаржився, що у нього проблеми на роботі, а вдома взагалі не зрозуміло, що робиться, та відпочити хвилини у нього немає. 25 років пролетіли як один день, але дуже насичений та важкий день для мене.

Якщо зараз сісти і згадати двома словами, що сталося за весь цей час, то історія вийде з сумним кінцем. Я буквально сама поставила сина та дочку на ноги. Сама бігала і відводила їх до садка, а потім до школи. Хотіла, щоб вони виросли освіченими людьми, тому мої діти ходили до різних наукових та спортивних гуртків. Для цього потрібні були гроші, яких нам із чоловіком вічно бракувало.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩