Ми з приятелькою планували зустрітися за чашкою кави в кафе. Ми сиділи і розмовляли. Потім прийшов час вирушати додому. Ми вийшли на вулицю. До кафе під’їхав темний автомобіль. З машини вийшов літній чоловік і попрямував до кафе. Але коли він помітив нас, то пішов до нас, явно бажаючи познайомитися.

Він представився Борисом і повідомив нам, що у нього сьогодні вільний вечір. І запросив нас провести вечір з ним. Ми відмовилися через його підозрілу поведінку, але він швидkо змінив тему і почав розповідати нам інтригуючі речі.

Стояти на морозі було неприємно, тому ми повідомили, що йдемо. Борис наполіг на тому, щоб відвезти нас додому. Ми погодилися, так як не хотіли замерзнути. Ми жили в сусідніх під’їздах. Приїхавши в потрібне місце, ми стали розходитися. Першою пішла моя подруга, а Борис відкликав мене в сторону, взяв за руку і попросив номер телефону.

Я дала свій номер, подякувала і попрощалася. Телефон задзвонив, як тільки я увійшла в квартиру. Це був Борис. Він поцікавився, як я доїхала. Я розсміялася і відповіла, що все в порядку.

І він запропонував завтра ввечері сходити на каву, сказавши, що я йому сподобалася. Я не заперечувала, так як була вільною дівчиною. Мені подзвонили зі знайомого номера. Я взяла трубку: — Борис, доброго ранку. — сказала я. — О, ти вже говориш «Доброго ранку»? Що ти робиш? У нього є дружина і діти! Я спробувала пояснити все дружині Бориса, але марно. Борис подзвонив вже за двадцять хвилин після цього.

Він вибачився, сказавши, що дружина занадто гостро реагує. Оскільки мій ранковий вихідний пройшов даремно, пояснення Бориса мене не цікавили. Я запропонувала йому пригостити дружину чашкою кави. Потім, що цілком зрозуміло, його номер телефону був доданий в чорний список.

КІНЕЦЬ.