Олена була дуже працьовитою і здібною дівчинкою. Їй все навколо говорили, що після школи потрібно обов’язково поїхати в місто вчитися. Але так вийшло, що після школи у Олени мама сильно захво ріла, через півроку її не стало. Довелося відкласти мрію про місто на потім.

А до літа з армії повернувся сусід Павло. Він ще в шкільний час поклав око на Олену, на танці її кликав. А зараз вони вже дорослі, так і від носини стали серйозніше.

Павло зволікати не став, відразу сказав, що знайомі вони з дитинства, чого зволікати, потрібно весілля зіграти. Потім Олена заваrітніла, наро дила дівчинку. А Павлу друг запропонував хорошу роботу закордоном, він поїхав.

Гроші привозив, але не дуже великі, хоча для їхнього села вистачало. Потім Павло став з другом гроші відправляти, сам не приїжджав. А потім і зовсім повідомив, що у нього інша сім’я з’явилася, а Олену з донькою він знати не хоче.

Так Олена влаштувалася працювати продавщицею в магазин, дочка в садок ходила. Сусідка баба Зіна стала їм доnомагати, жили втрьох.

Якось раз пішла Олена з донькою в ліс по гриби, самі не помітили, як вони заблукали. І знайшли невеликий будиночок. Виявилося, що там живе Володя, він був з їхнього села, але переїхав до міста.

А будиночок в лісі побудував, щоб від міської суєти відпочивати. Володя якраз був вдома, він прихистив у себе загублених. Так йому Олена і розповіла про чоловіка, про дочку.

— Дурний у тебе чоловік, раз таку красуню дружину залишив. Він ще пошkодує. Після цієї зустрічі Олена не виходила з думок Володі, він знаходив різні приводи, щоб частіше приїжджати до село і приходити в магазин, щоб Олену побачити. Потім став доnомагати в будинку з господарством бабі Зіні.

Самій Олені мужній Володя теж дуже подобався. І все ж він зважився, прямо перед донькою і бабою Зіною зробив Олені пропозицію, вона погодилася. Минуло кілька років, дочка вже виросла, школу закінчувала. Вона збиралася вступати вчитися далі в університет в місті.

І тут приїхав із закордону Павло. — Олена, ти ж все-таки моя перша дружина. Може ми забудемо всі образи і почнемо жити разом, заново? — Довго думала, Павло. Я вже щаслива разом з Володею. Так що можеш повертатися куди хочеш, тут тебе більше ніхто не чекає.