Я не розумію свого чоловіка. Прошу в нього грошей – він репетує, що я занадто багато витрачаю, треба зменшити апетит, адже працює він один. Але коли я заїкаюся, що хочу вийти на роботу, він знову репетує, але вже на тему, що я хочу забити на сім’ю, а він на таке не підписувався, коли ми одружилися.

До декрету я працювала, і все було нормально. Але потім народилася дитина, і я закономірно пішла в декрет. Усе фінансове забезпечення сім’ї тягнув чоловік. Я розуміла, що йому важко, тому намагалася максимально втиснутись у витратах, відмовилася від багато чого, щоб зайвий раз не витрачати гроші.

Жодних обновок. Жодних походів у перукарню, на манікюр, до косметолога. Все це було записано у зайві витрати, на які я під час декрету погодилася заплющити очі, щоб у сімейному бюджеті не утворювався пролом.

У магазинах ловила акції, обзавелася купою бонусних карток, шукала рецепти, щоб годувати сім’ю різноманітно, смачно та дешево.

Три роки декрету були для мене грою на виживання. Коли настав час виходити з декрету, чоловік заявив, що йому підвищують зарплату, тож він би хотів, щоб я не виходила на роботу.

– Ти ж бачиш, як дочка ходить у садок. Що це буде за робота? Ми більше на лікарів та ліки витратимо, ніж ти заробиш, – умовляв він мене.

Я подумала та погодилася. Насправді дочка часто хворіла, тому ми вирішили, що в садок вона не ходитиме. Я звалила на себе всі турботи про дитину та домашні справи.

Але я втомилася на всьому заощаджувати, особливо на собі. За три роки декрету я вже й забула, що означає дбати про себе. Маска з огірків – це, звичайно, чудово, але до декрету я користувалася професійним доглядом, і мені хотілося б до цього повернутися.

Я почала просити грошей у чоловіка, він же у нас здобувач. Відразу почалися питання “а куди, а навіщо, а чому так дорого”. Гроші видавалися зі скрипом, а мені потім доводилося вислуховувати, як я тринькаю сімейний бюджет.

Зараз цей бубніж чоловіка перейшов уже у скандали. Він вимагає чеки, постійного звіту про те, скільки я витратила і на що. І якщо раптом на себе, то відразу ж починається скандал.

– Я один працюю, а ти гроші праворуч і ліворуч витрачаєш! Ось потрібний тобі цей манікюр! Гроші просто коту під хвіст! Краще б із дитиною позаймалася! Від цих скандалів я втомилася та сказала чоловікові, що хочу вийти на роботу.

Імунітет доньці я підняла, тепер вона не так часто хворіє, а я втомилася постійно випрошувати у чоловіка гроші та перераховувати копійки. Але це чоловікові не сподобалося.

Він почав на мене наїжджати через те, що я хочу закинути сім’ю, а він, коли одружився, хотів, щоб удома на нього чекав порядок, смачна вечеря та задоволена дитина, а не холодні макарони та втомлена дружина.

Я від цього дуже втомилася, не хочу навіть думати про розлучення, але ця думка відвідує мене все частіше. Не розумію, як можна по-іншому вирішити нашу проблему.

КІНЕЦЬ.