Чоловік упевнений, що нам не треба морочитися з іпотекою, бо рано чи пізно він стане спадкоємцем двох квартир, які залишить йому двоюрідний дід.

Як на мене, то це дуже сумнівна затія. По-перше, у діда є ще натовп потенційних спадкоємців, по-друге, дід там такий слизький тип, що може говорити одне, а робити зовсім інше. Але всі аргументи чоловік навіть слухати не хоче. Він і його мама впевнені, що все буде добре саме у них, тому що вони діда правильно обходжують.

Тема з дідом спливла близько року тому. Ми саме тоді серйозно почали замислюватися про іпотеку, але влізла свекруха зі своїми ідеями.

Вона перша і заявила, що навіщо нам затягувати пояси, збирати, потім платити банку ще років двадцять, якщо можна вирішити питання простіше. Є відносно самотній пенсіонер, чоловікові він доводиться двоюрідним дідом, свекрусі – рідним дядьком. І у цього дядька з нерухомістю все гаразд.

Є троячка, в якій живе дід, є двохкімнатна, яку дід здає, щоб жити на своє задоволення. І якщо ми постараємось, то є всі шанси стати спадкоємцями цієї нерухомості.

Мені план відразу здався неповноцінним, але чоловік вчепився в нього з усією пристрастю і різко загорівся любов’ю до родича, якого до цього не бачив років десять.

Став їздити до нього спершу зі свекрухою, потім вже один. Намагався і мене туди затягнути, але мені вистачило одного візиту, щоб зрозуміти, наскільки недалугу справу затіяв чоловік зі своєю мамою.

Дід при своєму розумі, тому чудово розуміє, що рідня про нього згадала не просто так. І користується цим на повну котушку. То йому прибери, то принеси, то приготуй, то купи. І нічого йому не подобається, все він свариться, веде себе, як примхлива дитина.

Я одного разу з’їздила, а потім рішуче сказала чоловікові, що він більше мене в цю поїздку не затягне. Той не зрадів, але й наполягати не став.

Зате сам взявся за обходження діда з потрійною силою. На прогулянки його супроводжував, до рідні до іншого міста возив, продукти купував, хоч дід і сам нормально пересувається і заплатити за себе може.

Коли я почула, що чоловік збирається зняти з нашого рахунку гроші, щоб зробити в помешканні діда ремонт, я збунтувалася. Мало того, що я чоловіка майже вдома не бачу, то він ще й наші накопичення тринькатиме?

– Ти не розумієш, це ж інвестиція у наше з тобою майбутнє! Дід уже пообіцяв, що квартира дістанеться мені! – палко переконував мене чоловік.

Але такі інвестиції мене не влаштовують, про що я чоловікові і сказала, попередивши відразу, що якщо він це спробує зробити в обхід мене, то ми посваримося. За кілька днів мені з обуренням дзвонить свекруха, яка незадоволена, що я заборонила брати наші накопичення на ремонт у діда.

– Ти просто не хочеш, що у чоловіка з’явилася особиста нерухомість, тобі ж треба, щоб і ти шматок урвати могла, а зі спадщиною так не вийде!

Жодної спадщини ще немає і навряд чи буде. Дід має своїх дітей, які нехай з ним і не спілкуються, але є спадкоємцями. А про заповіт дід мовчить, як риба.

Я не хочу залишитися біля розбитого корита. Дід зараз може попросити ремонт зробити, наобіцяти з трьох коробів, а потім усе залишить своїм рідним спадкоємцям, і нічого тут не зробиш, а гроші вже тю-тю.

Але чоловік як одержимий, ще й мама йому у вуха дме постійно, що він все правильно робить. Не хочу брати участь у цьому цирку і взагалі уважніше почала придивлятися до чоловіка, раніше я й не думала, що він може таке вплутатися.

КІНЕЦЬ.