Чоловік із села, тому міська невістка одразу не сподобалася його батькам.

Вони мріяли, що він одружиться з сільською дівчиною і житиме разом з ними.

Хоча на момент нашого знайомства він жив та працював у місті. Згодом вони змирилися, у мене своя квартира, разом із чоловіком купили машину, є син.

Все чудово, в гості їздили завжди з подарунками та часто допомагали грошима, аби батьки були задоволені.

Я помічала, що вони мене так і не прийняли, але терпіла і поводилася ці кілька днів у гостях, як зразкова невістка.

Так влаштовувало нас усіх, доки свекруха не залишилася сама. Два роки тому батька не стало.

Ми стали їздити частіше, допомагали, підтримували свекруху морально. Минулої зими чоловік запропонував матері пожити у нас місяць, відпочити і відволіктися.

Вона спочатку не погоджувалась, потім їй сподобалося жити на всьому готовому, адже ми оточили її турботою та увагою.

Я готувала смачні страви, купувала їй одяг, все по дому робила сама (свекруха ж у гостях!).

Їй це сподобалося, і два дні тому чоловік мені заявив, що хоче забрати матір до нас назавжди, тому що їй погано одній і важко господарювати.

Я була шокована такою заявою. Полрвина села самотніх жінок навіть старше за неї справляються, а вона, виявляється, не зможе.

Я запропонувала свій варіант, щоб свекруха жила для себе, без господарства та городу, а ми їй оплачуватимемо все і привозитимемо. Чоловік не погодився, сказав, що йому буде спокійніше, якщо мати житиме з нами.

А мені? У моїй квартирі я буду вже не господаркою, та й не хочу я підлаштовуватися під свекруху. Для мене вона чужа людина, хоч і мати чоловіка. Тим більше, що я так і залишилася нелюбою невісткою.

КІНЕЦЬ.