У плані подарунків мій чоловік вміє дивувати просто майстерно. Він любить влаштовувати цілі програми, продумує всі деталі свого подарунка, кожен сюрприз відрізняється від попереднього унікальністю та креативом. Я ж сюрпризи не люблю, на жа ль. Я не люблю дорогі подарунки, не люблю несподіванки.

Я люблю тримати все під контролем. Нещодавно ми мали маленьке сімейне свято – день нашого з чоловіком знайомства. У нас у сім’ї так прийнято, що ми іноді озвучуємо, що хочемо у подарунок та отримуємо щось наближене до цього.

Так ось. Перед нашим святом чоловік запитав, чого я хочу, і я відповіла, що обійдуся якимось символічним подарунком, без витрат величезних rрошей і сил. Майже так усе було. У святковий день я прокинулася і побачила поряд із собою букет моїх улюблених жовтих троянд.

Як тільки я встала, щоб поставити квіти у вазу, з’явилися мої чоловіки у спальні: чоловік та 2 хлопців – чотири та сім років. Усі троє були одягнені у костюми супергероїв.

— Сьогодні ти королева, мамо, — сказав старший, — а ми – твої супергерої. Ти відпочинь, а ми все за тебе зробимо. Ох, ось тут почався анекдот, від якого завжди смішно, як я згадаю. Спочатку в програмі був сніданок у ліжко, яке опинилося в прямому сенсі в ліжку, бо його ніс наймолодший син.

Він не помітив кота, наступив на нього, і вся їжа опинилась у моєму ліжку. Молодший тоді заплакав, а старший ще довго не розмовляв, адже сендвічі він готував власноруч. Ми поснідали вже на кухні, а потім супергерої попросили посидіти у вітальні, поки вони влаштували прибирання у нашій спальні.

І тут без казусів не обійшлося. Син упустив мою скриньку, а пилосос жадібно проковтнув найкрасивіші сережки та кілька кулонів. Далі я спальню прибрала, і ми разом сіли дивитись телевізор. Сини один з одним не розмовляли. Кожен вініл другого у зіпсованому сюрпризі. Увечері у нас були гості.

Чоловік не дозволив мені нічого готувати. Сказав, що я маю почуватися королевою, але він, мабуть, не врахував, що королеви м’ясо, що перегоріло, не рятують.

Як же я сміялася зі старанних облич своїх супергероїв… вони ж хотіли як краще, а вийшло… Так, часом було складно залишатися спокійним, але цей день я запам’ятала назавжди. Просто з чоловіком домовилися відтепер обходитися простими подарунками без сюрпризів.

КІНЕЦЬ.