Дочка Валентини одружилась з чудовим чоловіком. Він добрий, працьовитий, охайний і вихований. Чоловік зранку йшов на роботу, а ввечері допомагав тещі вдома. Літня жінка не могла натішитись зятем. Він був дуже хорошим господарем і дуже швидко привів будинок до ладу.

Андрій був сиротою і завжди мрія про хорошу сім’ю, тому коли одружився усе робив для дружини. Хотів, щоб вона була щасливою поряд з ним.

Але його дружина не цінувала хорошого ставлення до неї. Вона постійно докоряла чоловікові, їй завжди щось у ньому не подобалось. А теща захищала зятя і не дозволяла дочці ображати його.

Зоряна заставляла чоловіка виконувати її забаганки. Він купував їй дорогі речі, оплачував салони краси і ресторани. А після роботи прибирав у будинку і допомагав тещі готувати їжу.

Валентина говорила дочці, що потрібно хоч щось робити вдома, але дівчина її не слухала. Вона відповідала, що Андрій усе зробить.

 – Зоряно, але це жіноча робота. Твій чоловік не може усе робити сам поки ти на дивані лежиш.

 – Нехай працює, він живе у нашому будинку і має догоджати нам. – відповідала дочка.

Через деякий час у подружжя народилась дочка. Молода мати не хотіла доглядати за дитиною, вона казала, що у неї депресія. Тому за дівчинкою доглядав Андрій та Валентина.

А через чотири місяці Зоряна пішла з дому і не повернулась. Чоловік та її мати знайшли записку у якій вона сказала, що втомилась від сімейного життя і хоче пожити для себе.

Андрій дуже переживав через те, що дружина пішла. Він переживав, як він буде сам виховувати донечку. Теща пообіцяла йому допомагати. Вона дбала про онучку і добре ставилась до зятя.

Усі їхні знайомі дивувались чому Валентина не виставила зятя зі свого будинку. Їй ж важко дбати про дитину. Дочка народила, а виховувати не хоче. Вони не розуміли чому літня жінка мучиться з онучкою.

 – Чому ти не виставиш Андрія на вулицю? Він же не твій син. – запитувала сусідка.

 – Він мені неначе рідний. У нього окрім мене нікого немає.

Через три роки повернулась донька додому. Вона згадала про матір лише через будинок. Зоряна була вагітною і з новим чоловіком не мала де жити. Жінка очікувала, що мати дозволить їй жити у будинку, а Андрія вижене. Але Валентина не послухала доньку. Вона сказала, що заповіт склала на зятя. Вона зрозуміла, яка насправді її дочка і  більше її не хоче бачити у своєму домі.

 – Нехай твій новий чоловік вирішує проблеми з житлом. А матері у тебе немає. Ти мене втратила коли пішла з дому і покинула свою дитину.

Зоряна була розлюченою. Вона не очікувала, що мати їй відмовить. Вона не могла повірити в те, що її колишній чоловік успадкує будинок.

КІНЕЦЬ.