Рідні батьки моєї дружини вже не так давно вийшли на пенсію. Вони дуже хороші та добрі люди, це правда. Вони завжди ставилися до мене гарно, прийняли в свою сім’ю, наче рідного сина свого.

Всі ці роки ми жили дуже добре, між нами не виникало зовсім ніяких непорозумінь, я завжди цьому радів. Відносини між нами були дуже теплими та родинними.

Ось лише нещодавно, після того, як батьки Олесі стали пенсіонерами, я став трохи навіть уникати їх. Так би мовити, намагаюся зайвий раз не нагадувати про своє існування батькам своєї дружини. Хоча, вони згадують про мене регулярно, як не дивно звучить.

А вся справа в тому, що батько й мати Олесі стали постійно просити у нас грошей останнім часом. Я, звичайно, все розумію, діти повинні допомагати своїм літнім батькам і таке інше. Але всьому має бути якась розумна межа. Так теж не можна – я вважаю.

А вже через буквально пару місяців після виходу на пенсію, до мене звернулася моя власна дружина з проханням допомогти її батькам. Сказала, що пенсії у батьків дуже маленькі, а треба платити комунальні платежі, вони самі просто не впораються з цим усім. Ще й тесть тоді занедужав і лежав в стаціонарі.

Звісно, я без жодних розмов погодився допомогти. Все-таки мова йшла про рідних людей! Я не позичав їм, а просто дав грошей, і все. Хіба могло бути по-іншому в такій ситуації? Адже ми їх діти, їхня надія та опора в майбутньому.

Ще через місяць-півтора, дружина, як не дивно, звернулася до мене з тим же проханням. Річ у тім, її батьків знову фінансові труднощі спіткали в житті. І в цей раз я дав грошей, не вникаючи у всі ці дрібні питання. Я розумів звичайну істину. Де ж їм ще взяти, якщо не у дітей?

Не кредит же оформляти двом немолодим пенсіонерам, які дійсно живуть лише на свою невелику пенсію. Загалом, я знову допоміг, чим міг. Теща з тестем дякували мені, і я думав, що на цьому все і закінчиться. Але де вже там!

Ще через якийсь невеликий проміжок часу, вже на мій подив, подібна ситуація повторилася знову. Після чергової розмови з матір’ю своєю Олеся знову попросила у мене дати їм грошей. Сказала, що батьки отримують дуже малу пенсію, а їм треба і жити на щось, і ліки купувати. Все-таки люди похилого віку вже.

Загалом, їх двох малих пенсій зовсім не вистачає на місяць на життя, хоча вони нічого особливого не купують, елементарні речі лише. Як би мені не хотілося, а я знову пошкодував людей пенсійного віку. Дав Олесі ту суму, про яку вона просила у мене для моїх батьків.

Відразу скажу чесно, я не хотів цього робити, цього разу. Не те щоб мені було шкода або щось ще. Просто мені гроші теж не з неба просто так падають, я важко працюю, щоб моя сім’я гідно жила, та й відкласти щось потрібно на майбутнє для своєї сім’ї.

Я багато працюю, і у мене є дружина та діти. Цю суму можна було б витратити на нашу сім’ю. Ми б з легкістю знайшли їй застосування! А тут, довелося віддати просто так.

Але, що є дуже показовим для мене, за всі роки, мої власні мама й тато ніколи не просили у мене допомоги і це правда. Вони теж на пенсії, але якось викручуються самі, адже розуміють, що нам теж зараз живеться дуже непросто.

Чимало разів я запитував, чи не потрібно їм щось, вони завжди відмовлялися, не хотіли гроші брати у мене також. Говорили, що їм нічого не треба.

А тут, я просто не розумію, чому батьки Олесі постійно тягнуть з нас гроші! Невже вони не можуть якось переналаштувати звичний спосіб життя і жити за коштами, які отримують від держави? Чому у інших виходить жити на пенсію, стараються економити, а у них ні? Я згоден допомагати, але ж не постійно утримувати їх.

Днями, Олеся знову просила у мене грошей. У мене поки їх немає, і я просив її почекати. Тільки ось зараз я задумався, чи варто мені давати гроші теші і тестеві знову?

Я ж не кінь, щоб тягнути на собі дві повноцінні сім’ї! Відмовити Олесі мені якось незручно також, та й її батькам теж. Але що робити?

А раптом я буду до кінця своїх днів утримувати їх, адже бачу вони на це розраховують лише? Може у них ці прохання увійдуть до звички і коли я одного разу їм відмовлю, тоді вони все одно рано чи пізно на мене образяться? Я зараз не знаю, як вирішити це питання.

Хочу, щоб усім було добре, але виходу поки не бачу зовсім ніякого. Чи маю я утримувати батьків своєї дружини, якщо власним батькам ні копійки не даю?

Джерело