Виникла ситуація, з якою я не можу впоратися вже кілька місяців і рішення теж поки не знаходжу. Одружена вже більше 15 років, є доросла дитина. У відносинах все гаразд.

Кілька місяців тому чоловік запитав у мене, як я поставлюся до того факту, що він буде спілкуватися з іншою дівчиною, питання поставило мене в глухий кут і нічого зрозумілого я не відповіла. А через деякий час випадково почула його розмову з кимось телефоном пізно ввечері, і він зізнався, що спілкується з дівчиною, сказав ім’я, вік, що вона з іншого міста. І що це спілкування ніяк не позначається на нашій сім’ї та його відношенні до мене.

Просто його захопила рутина, потрібні нові емоції, і це йому допомагає. Це триває кілька місяців, періодично у мене бувають зриви.

Я не можу сприймати адекватно ситуацію, коли ми сидимо в одному приміщенні, а він листується з нею. Або йде ввечері до іншої кімнати для цього. Не знаю, про що в них розмови.

Але факт спілкування від мене не приховує. З телефоном не розлучається. Не розуміє, чому мені це не подобається, адже крім спілкування телефоном нічого немає.

Коли я припустила зворотну ситуацію, де спілкуюся з кимось у таких самих умовах, сказав, що йому це не сподобалося б. Але припинити не може. Йому це потрібне.

Я намагалася не акцентувати свою увагу на цьому, якийсь час допомагає. Намагаюся проводити весь вільний час разом. Але поки що безрезультатно.

Говорити з ним на цю тему важко. Його позиція: на наші стосунки це не впливає, до тебе не відноситься, річ не в тобі, умій ділитися. У мене ж інша думка.

Мені здається, якщо людина шукає щось на стороні, отже, йому цього не вистачає. І ось як знайти рішення із цієї ситуації, коли не говорять у чому причина, я не можу.

І тягнути з рішенням далі теж не бачу сенсу. Якщо спілкування триває вже кілька місяців, то дедалі більше шансів на розвиток.

КІНЕЦЬ.