Декілька років тому моя однокласниця Анна вийшла заміж за іноземця. Ми тоді їй усі дико задрали.

Анна з Роберто познайомилася в університеті. Моя подруга Анна ще зі школи добре знала англійську мову, як відомо, англійська є міжнародною мовою тож їй не важко було порозумітися з цим хлопцем.
Вони довго зустрічалися, а потім Анна завагітніла. Хлопець виявився з порядною сім’ї, тож запропонував Анні одружитися та поїхати з ним на батьківщину.

Батьки моєї подруги усіляко заперечували цей шлюб і робили все, щоб його не відбулося, проте врешті-решт Анна переїхала жити в Італію. Ми продовжили спілкуватися з нею через інтернет.

Анна написала, що родина Роберто зустріла її прохолодно, хоча хлопець запевняв мою подругу, що все буде добре. Спочатку вони жили з сім’єю Роберто, а потім стали винаймати житло.

Захвату Анни не було меж, вона писала мені довгі повідомлення про країну, в якій вона стала проживати. Я багато чого дізналася від Анни. Складалося враження, що вона переїхала не в іншу Україну, а на іншу планету. Ця країна дуже відрізнялася від України.

Згодом у них народилася дівчинка, пологи в Анни пройшли вдало, вона дозволила своєму чоловіку обрати ім’я для донечки. Роберто був у захваті від того, що він став батьком.

Анна залишилась удома з дитиною, а Роберто ходив на роботу. Соціальна служба в Італії працює доволі добре, тож на дитину платили непогані кошти. Батьки Роберто допомагали молодій сім’ї.

Так пройшло 5 років, донечка почала ходити до дитячого садочка, а Анна за цей час вивчила мову. Добре що у подруги були хороші здібності до вивчення мов. Завдяки цьому Анна мала змогу працювати.
Потім вони взяли квартиру у кредит.

За увесь цей час, поки Анна перебувала за кордоном, її родичі перестали нею цікавитися. Аж раптом сестра Анни зателефонувала до неї та почала розпитувати як у неї життя.

Подрузі це здалося підозрілим та вона зрозуміла, що сестра від неї щось хоче. Так і було. Сестра захотіла також переїхати до Італії. Ба, більше, вона хотіла на перший час поселитися у квартирі Анни. Подруга відмовила сестра, а вона різкого кинула трубку.

Де ж Анна мала її поселити? У них двокімнатна квартира: в одній кімнаті спить донечка, а в іншій кімнаті вони з чоловіком. Для сестри там місця немає.

На цьому історія не закінчилася. Через декілька хвилин до Анни зателефонувала її мама. В той момент біля мами була сестра та вони удвох почали сварити Анну за її позицію. Подрузі довелося вислухати про себе дуже багато лайливих слів. Наприкінці вони сказали, щоб Анна навіть і не думала повертатися додому тому, що її тут ніхто не чекає.

Більше вони не спілкуються. Анна і не збиралася вертатися, а зараз тим більше.

КІНЕЦЬ.