Через чотири роки відтоді, як чоловік залишив мене і поїхав за кордон, ми з ним, випадково, зустрілися у друзів, коли він в Україну з Німеччини повернувся. Я ледве впізнала його. Олег сам сказав, що хоче поговорити зі мною, натякав, що гроші має великі і просив пробачити його

 

З Олегом я свого часу познайомилася ще в інституті, ми з ним почали зустрічатись і зрозуміли, що один без одного вже не зможемо бути тепер ні хвилини.

Як тільки ми отримали дипломи, то відразу подали заяву до РАЦСу. А вже через рік у нас з’явилася мила донечка, а ще через три – маленький синочок, якого ми обоє дуже чекали. Сім’я в нас була звичайна, стосунки здебільшого теплі, щирі і дружні. Всі ставилися з розумінням до кожного.

Так минуло довгих 15 років нашого спільного щасливого сімейного життя. Але одного разу Олег прийшов і сказав мені, що нам потрібно серйозно поговорити. Мене це звичайно насторожило, зізнаюся щиро, але те, що я почула, зовсім мене засмутило.

Олег тоді заявив мені, що він від усього втомився, йому все набридло і мене він більше не кохає. Потім зібрав речі і просто від мене пішов. Ці події я пам’ятаю, як в тумані зараз.

Я просто мовчала, в мене не було слів, все було наче сон. Після стількох років шлюбу, ось так просто взяти й нас залишити без допомоги і підтримки чоловічої.

Я просто не знала, що мені робити і як далі жити. Діти також не могли зрозуміти те, чому тато зібрався і пішов. Згодом я таки дізналася, що Олег поїхав за кордон. Дітям він телефонував, майже щотижня, а зі мною не спілкувався зовсім, складно пояснити чому.

Так минув рік. Я спробувала побудувати нові відносини, не хотіла залишатися самотньою, але все не те, складно зустріти рідну душу, коли тобі під сорок вже. Викреслювати чоловіка з пам’яті і свого життя, я не могла.

І ось через чотири роки, після того, як чоловік залишив мене, повертається мій Олег з-за кордону і ми випадково зустрічаємося у спільних друзів на дні народження. Слово за словом, розговорилися і я помітила, що він всіляко намагається налагодити стосунки, ніби сам хоче повернути нашу сім’ю.

Олег став дарувати мені квіти, купувати подарунки, адже він добре знав мій смак і що подобається мені. Він водить мене в кафе, в ресторани, наче в молоді роки. Каже, що шкодує про все, що помилився. Весь цей час він був сам, так і не знайшов кращої людини за мене.

Олег вибачається та просить, що я впустила його назад у наш дім. Та чи варто вибачати чоловіка, який просто залишив мене? Чи не піде він від мене знову? Та чи був він сам всі ці роки? Як мені правду дізнатися, коли він весь час був за кордоном?

Джерело