Борис йшов знайомою вулицею додому швидше, ніж зазвичай. Він поспішав, щоб не передумати, бо нарешті за довгих 5 років таки наважився сказати дружині, що йде з сім’ї.

Рішення це далося йому дуже важко, але Ніночка цього разу рішуче заявила, що чекати вона більше не збирається, тому або він одружується з нею, або вона його кидає.

Цього закоханому Борису хотілося найменше. Він вже не уявляв собі життя без Ніни, і точно не хотів її втрачати. Та вдома на нього чекала любляча і дбайлива Ольга, яка була просто ідеальною дружиною. Він навіть не міг причини знайти, за що таку жінку можна кинути.

Одружилися вони з Ольгою 20 років тому. У Бориса тоді нічого не було, а Ользі батько квартиру купив. Саме на цю квартиру Борис і повівся, а себе заспокоював, що з часом він і Ольгу полюбить.

І все майже так і сталося. У Ольги з Борисом народилася донечка, яка скріпила їхній союз. Дружина була чудовою господинею, і зварити вміла, і вдома порядок тримала, і на чоловіка дивилася, як на Бога.

Свекор, який завжди мав багато корисних зв’язків, допоміг Борису влаштуватися на гарну, високооплачувану, роботу, так що одруження Бориса з Ольгою стало для нього суцільним позитивом.

Зраджувати дружині він не планував, бо його повністю влаштовувало його життя. Але ж хто знав, що до них на роботу прийде Ніночка? Та в неї відразу закохалися всі чоловіки! А вона вибрала його – це ж яка честь!

Опиратися своїм почуттям Борис не став, та й навіщо? Ніна з самого початку знала, що він одружений, і це її не зупиняло. Вона казала, що любить Бориса просто так.

Але за 5 років багато чого змінилося, і однієї любові красуні вже було мало. Ніночка зрозуміла, що роки летять, і ще трохи, і вона не зможе конкурувати з іншими молодими дівчатами, адже краса і молодість – це такий ресурс, який швидко минає, і треба ним користуватися, поки він є.

Тож на свій 35-річний ювілей вона вирішила зробити собі подарунок – забрати Бориса з сім’ї. А що, вона теж хоче мати чоловіка, діток і сім’ю! Тому і поставила Борису ультиматум. А він так боявся її втратити, що погодився зруйнувати 20 років свого спокійного і щасливого сімейного життя.

Ольга чоловіка відпустила, хоч так боляче їй ще не було ніколи. Вона лише просила Бориса, щоб він підтримував стосунки з їхньою донькою, адже вона ні в чому не винна.

Борис пообіцяв, що в його спілкуванні з донькою нічого не зміниться, але виконати свою обіцянку до кінця не зміг, адже Ніна була проти, до того ж, вона теж майже відразу народила йому сина.

Через 5 років, на весіллі у доньки, сидів Борис чорніше чорної хмари. Ніна не захотіла з ним іти, хоча її теж запрошували.

Вона взагалі перестала цікавитися справами старіючого Бориса, в якийсь момент він став їй просто не цікавим. Займалася Ніночка лише собою, а домашнє господарство і дитина – це були клопоти Бориса.

В новій сім’ї Борис і борщі навчився варити, і знав, де в місті найкращі дитячі садочки, а від Ніни він лише нарікання чув, де були її очі, коли вона його вибрала. Пропала любов, як дим.

А Ольга навпаки, помолодшала і покрасивішала. І як він міг проміняти цю дивовижну жінку з її життєвими цінностями на примарну любов до жінки, яка його не цінує зовсім?

Коли слово для привітання надали батькові, то Борис побажав молодятам лише одного – цінувати і берегти те, що вони мають.

Хто-хто, а він це тепер точно знає. І тепер мусить пожинати плоди своїх вчинків…

Джерело