Чаша мого терпіння була переповнена, я взяла таксі та поїхала до сина додому. Коли я зайшла додому до молодого подружжя, Марина сиділа на дивані, пила чай з печивом та дивилася мій телевізор. Не підбираючи слів, я сказала усе, що думаю про свою любу невісточку та забрала свій телевізор

До весілля свого єдиного синочка я почала готуватися уже після його появи на світ. Я мріяла як усе організую, якою красивою буду та як гості будуть охати та ахати, нахвалюючи мій вишуканий смак. Уявляла як весілля буде проходити в найвідомішому ресторані нашого міста з видом на озеро, як ми орендуємо двох лебедів та пустимо їх туди плавати. Як гратиме скрипка та усе буде оформлене в блакитних кольорах.

І ось нарешті настав день, коли мої мрії були втілені в життя. Як я і мріяла, гості були в захваті від організації весілля. Настав час, коли молоді мали сказати промову. Син подякував мені за все, похвалив. Настала черга невістки говорити промову. Те, що вона сказала, навіки закарбувалося в моїй пам’яті. Марина сказала, що в цілому їй все сподобалось, але вона змерзла, лебеді нагнали на неї смуток, комарі її закусали та від блакитного кольору її мало не знудило.

Хтось із присутніх спробував розрядити атмосферу та сказав, що Марина, певно вагітна, раз її нудить.

Та наречена почала нервувати та заперечила:

– То ви думаєте, що Микола одружився зі мною через вагітність і що він мене не кохає?

Свято було зіпсовано, Микола забрав наречену та ми з неприємним осадом теж розійшлися по домах.

Цієї ночі мені важко було заснути через хвилювання, я надіялася, що Марина зрозуміє свою провину та попросить вибачення, та цього не сталося. Ба, більше, Микола розповів, що усі подаровані гроші Марина забрала собі, пояснюючи це тим, що їй довелося багато витратити грошей на візажиста, перукаря, стиліста та на манікюр. Добре, що деякі гості дарували побутову техніку, хоча, якби Марина вміла нею користуватися…

Я не стала роздувати скандал, мені було шкода сина та батьків Марини, які уже були в поважному віці.

На наступні після весілля вихідні я їздила на дачу. У мене там чудовий сад, теплиця, там я відпочиваю душею. Коли повернулася додому, виявилося, що з кухні зник мій маленький телевізор, я його вмикала тоді, коли щось готувала. Він хоч маленький, але сучасний та я можу дивитися на ньому ролики з інтернету. У мене багато підписок на різні кулінарні канали та я люблю вчитися готувати нові страви. В кімнаті у мене теж є телевізор, де я дивлюся фільми.

Я уже не знала що думати. Відразу зателефонувала до сина, та сказала, що мене обікрали, причому нічого, крім телевізора, не взяли.

Син зніяковіло відповів, що це Марина його попросила взяти телевізор, поки вони собі ще ніякого не купили. Микола до мене телефонував, але не зміг додзвонитися, оскільки на дачі погане покриття мобільного зв’язку.

Чаша мого терпіння була переповнена, я взяла таксі та поїхала до сина додому. Коли я зайшла додому до молодого подружжя, Марина сиділа на дивані, їла попкорн та дивилася мій телевізор. Не підбираючи слів, я сказала усе, що думаю про свою любу невісточку та забрала свій телевізор.

Син навіть не намагався мене зупинити, лише стояв опустивши голову. Марина влаштувала справжнісіньку істерику, почала просити сина мене зупинити, а він нічого не зробив та не сказав тому, що розумів, що я маю рацію.

З гордістю я повернулася додому, під’єднала назад мій телевізор та, щоб заспокоїтись, приготувала страву, яку давно хотіла. Тим більше, що з дачі я привезла багато свіжих продуктів.

Не знаю, що сталося з Мариною, чи то син з нею поговорив, чи то мій відвертий монолог так на неї вплинув, але після мого візиту, невістку наче підмінили.

КІНЕЦЬ.