Рубрика: Людина
— Віра, ти самостійна. У тебе хороша робота, стабільність. А Кіра… якщо вона залишиться без нас, їй ні на кого буде спертися. Я гірко розсміялася. — Ні на кого спертися? А на кого вона спиралася всі ці роки? А ви? На кого розраховували?
— Ви відписали все моїй сестрі? Ну і чудово — тоді за ваші борги тепер нехай вона розплачується. Я більше ні копійки не дам!… … Всі мої сумніви щодо мого […]
Ми з дітьми їхали на прощання з Оленою, другою дружиною мого колишнього, і в машині панувала тиша. Лише Марійка, донька його зради, дивилася на мене так, ніби я була для неї найближчою людиною
Ми з дітьми їхали на прощання з Оленою, другою дружиною мого колишнього, і в машині панувала тиша. Лише Марійка, донька його зради, дивилася на мене так, ніби я була для […]
– Ой, ще й хлібом дорікає! Не знала, що ти така дріб’язкова! – Репетувала подруга. – Знаєш, легко та зручно говорити, коли ти на цей хліб не заробляєш!
– Ти, звичайно, молодець, що дала їй притулок… але, Ларисо, вона за твоєю спиною таке несе… Ми всі просто в тихому ауті! Я просто не можу тобі не сказати. Юля […]
– Мені треба відлучитися з міста на пів року. Давайте я оформлю на вас опіку над моїм сином на ці пів року і заплачу сто тисяч гривень. Це навіть більше, ніж мінімальний прожитковий мінімум. Гліб цей час проживе з вами, а далі буде видно. – Я не знаю…
Зоя Іванівна глянула на годинник: – О пів на сьому, а Гліба так і не забрали. У мене теж діти одні вдома, чоловік до восьмої вечора на роботі. Весняні канікули […]
Спочатку він відчував себе царем. Думав — знайшов ту, яка «розуміє». А потім… — Тимур, ти занадто зациклений на собі. Нудно, якщо чесно, — кинула вона в кафе між латте і чізкейком. — У якому сенсі? — У прямому. Весь час — тільки ти. А мені, вибач, хочеться жити, а не слухати, як ти страждаєш через квартиру.
— Юль, запам’ятай, будь ласка… ти повинна бути обережною, — мати не просто говорила. Вона вживляла в неї це почуття, ніби заздалегідь знала: буде боляче. Юля не сперечалася. Не тому […]
Іван приїхав на курорт вперше. Йому щойно виповнилося двадцять два. Закінчив інститут, отримав диплом інженера, і батьки на день народження подарували путівку в санаторій, щоб він підправив своє здоров’я. – Відпочинь, сину, – казала мама. – Бо як почнеш працювати, то вже не зупинишся. Він і справді мав намір просто відпочити. Але доля мала інші плани. У перший же день він пішов на обід до невеличкого кафе, де було небагато людей, але пахло так, що пройти мимо було неможливо. Саме там і побачив її
Іван приїхав на курорт вперше. Йому щойно виповнилося двадцять два. Закінчив інститут, отримав диплом інженера, і батьки на день народження подарували путівку в санаторій, щоб він підправив своє здоров’я. – […]
– Це мій тато, – сказав малюк, потім притулився щокою до плеча Олега, – ти мій тато… мама завжди казала, що одного разу ти знайдеш нас. І ти нас знайшов…– Знайшов, синку, знайшов… Іра стояла біля порога і дивилася на своїх чоловіків, і великі сльози котилися по її щоках.
Уже кілька місяців Олег мріяв розлучитися зі своєю дружиною Іриною. Разом вони прожили сім років, дітей так і не завели, і в один момент Олег зрозумів, що йому стало нудно […]
– Мамо, ти чого тут? – Вигукнула Аліна, застигши мати в жіночій консультації. – Ой, Аля, а в тебе теж прийом сьогодні? А ти мені вчора нічого не сказала… — збентежено опустила Світлана погляд. — Мамо, тут же приймають жінок в очікуванні… Ти навіщо сюди …?
– Мамо, ти чого тут? – Вигукнула Аліна, застигши мати в жіночій консультації. – Ой, Аля, а в тебе теж прийом сьогодні? А ти мені вчора нічого не сказала… — […]
– Я, звичайно, можу припустити, що в незабутнього дядька Вані, земля йому пухом, могли бути такі родичі, але він нам про вас зовсім нічого не розповідав. І ще я не розумію, чому ви по-нахабному поводитеся там, куди вас ніхто не запрошував? Розляглися тут! – Та тому що ми маємо повне право тут перебувати! – голосно промовила Ірина. – Що? Такого я ще не чула! – сторопіла від такого нахабства Олена. – Ну-ка, розкажіть мені причину. Цікаво буде послухати ваше пояснення.
– Мамо, тут якісь дядько з тіткою приїхали на машині й заносять до нас свої сумки та валізи. І ще собака з ними, великий такий, я його боюся! – зателефонував […]
– Стривай! Але ж мені завтра на роботу! Куди я дітей подіну?! – А це вже твоя проблема! Я тебе попереджала! – Грюкнула дверима дружина, залишивши розгубленого чоловіка з племінниками
У п’ятницю Ліза повернулася з роботи трохи раніше – нарешті всі справи було завершено, замовник проєкт схвалив та сплатив. Шеф оголосив, що з понеділка половина колективу працюватиме віддалено. Ліза саме […]