Рубрика: Людина
Дарина повернулася додому. – Любий, я вдома! – голосно покликала вона. Проте чоловік не відповів.
У Ігоря роздулися ніздрі, обличчя почервоніло. Дарині це здалося смішним, і вона хихикнула: – Що з тобою, любий? – Смішно тобі? Ти знаходиш це забавним? – Стиснувши кулаки, сказав він. […]
Як зараз пам’ятаю той день місяць тому. Свати – це окрема історія. Багато років я пропрацювала у Франції: і прибиральницею, і доглядальницею
Як зараз пам’ятаю той день місяць тому. Адже я стільки років пропрацювала у Франції прибиральницею, доглядальницею, і не дарма. Повернулась додому не з порожніми руками – я маю накопичення. Завжди […]
— Катя, ти? Не можу повірити, це ти! — Олег, побачивши жінку за столиком в кафе, не міг приховати емоцій і підійшов, щоб привітатися. — Тепер я Катерина Іванівна, — спокійно відповіла жінка, продовжуючи пити каву. — І мені цікаво, чому ти так тішишся від нашої зустрічі, після всього, що сталося? — Катю, ну досить, це ж було стільки років тому! Я дійсно радий тебе бачити! — сказав Олег, не чекаючи запрошення, сівши за її стіл. І так почалась нова глава у їхніх відносинах
Катрусе, ти? Оце так зустріч! – Олег підійшов до сусіднього столика в кафе, щоб привітатися з жінкою, з якою вони не бачилися майже 20 років. – Тепер я Катерина Іванівна. […]
– Катерино, ти де? Незабаром прийдуть гості! – переймався чоловік. – Свій день народження я проведу, як хочу! Я ж тобі говорила, та ти мене не почув! – А як же мої? – Це твій будинок, приймай гостей сам, я не запрошувала їх! Ти це зробив за мене, тож уперед
– Женя. Я хочу на свій день народження запросити лише моїх родичів. – Як це? Мої завжди раді відвідати нас. Що тебе не влаштовує? Ти це, Катерино, кинь. Мої мають […]
– Мамо, ти ці квартири з собою на той світ забереш??? У тебе онучка заміж збирається, могла б подарувати одну! — кричить на мене дочка Інна. — Ми з братом виросли, тебе не бачили, бо ти на ці заробітки свої моталася і дідів та бабусь київських доглядала, аби свої 9 квартир придбати! Так ми хоч надіялися, що нам щось достанеться та нашим дітям — твоїм онукам! А ти он яка жадібна, все собі! Я дійсно не допомагаю дітям і онукам, а колишній чоловік живе на малу пенсію, тому дітям допомогти особливо не може
– Мамо, ти ці квартири з собою на той світ забереш??? У тебе онучка заміж збирається, могла б подарувати одну! — кричить на мене дочка Інна. — Ми з братом […]
Емальований чайник. Я дивилася на нього і хотіла плакати. Коли гості розійшлися після скромного святкування мого 60-річного ювілею, я почала відкривати подарунки. Було кілька конвертиків і якісь корисні речі. Від сина з невісткою я чекала чогось особливого. Адже матері невістки вони на її 60 років подарували путівку в Єгипет. І коли я відкрила їхній подарунок, там був емальований чайник
Емальований чайник. Я дивилася на нього і хотіла плакати. Коли гості розійшлися після скромного святкування мого 60-річного ювілею, я почала відкривати подарунки. Було кілька конвертиків і якісь корисні речі. Від […]
– Дачу залишимо, а квартиру треба продати! Твого брата краще помістити в спеціальний заклад. Там у нього і спілкування буде, і тебе не відриватиме через дрібниці. Доглянутий, нагодований. Давно треба було це зробити, твоя мама з ним утомилася, тому й пішла рано
– Андрію, що у тебе там з квартирою? Коли виставиш на продаж? – А чому я маю її продавати? У нас все є, квартира, машина, дача, на якій можна жити […]
Я не хочу, щоб ти їхала в Італію, мамо. Ми з чоловіком самі на все заробимо, – дочка не хотіла, щоб мама заради неї псувала свої стосунки з батьком. А Вірі було соромно перед багатими сватами, що вони з чоловіком не можуть нічого дати своїй дитині. Минув час, і життя показало, що насправді краще
Ще ніколи в житті Віра так не хвилювалася. У суботу вона з чоловіком йшла в гості до майбутніх сватів, і хоч донька трохи розповідала про них, жінка не уявляла, що […]
– Олю, а ти впевнена, що ці три пари босоніжок тобі потрібні?, – голос Івана звучав так, ніби я щойно купила власний літак. – Навіщо тобі, в них майже один і той же фасон, хай навіть зі знижкою? Я зітхнула. Мої улюблені розпродажі знову стали каменем спотикання. Мабуть, найгірше, що Іван не бачив усієї глибини моєї зачарованості. У тому, щоб купити дві-три подібні речі, коли вони коштують удвічі дешевше, я не вбачала жодного злочину. Мені завжди здавалося – якщо є можливість зекономити, то треба хапати її, як гарячі пиріжки на ярмарку. Це ж класична українська практичність, правда?
– Олю, а ти впевнена, що ці три пари босоніжок тобі потрібні?, – голос Івана звучав так, ніби я щойно купила власний літак. – Навіщо тобі, в них майже один […]
Настя смажила чебуреки, коли на кухню зайшов її чоловік. – Настя, сьогодні мені дзвонила мама, – почав Олег. – Вона скаржиться, що ти зовсім не дозволяєш їй бачити внука! – Вона тобі скаржилася? – здивувалася жінка. – Так, каже, що ти постійно вигадуєш відмовки. Вона вже місяць не бачила Романа! – додав Олег. – Олеже… Я просто не знаю, як тобі це пояснити…, – почала дружина. – Що пояснити? – запитав чоловік. – Валентина Петрівна мені дещо сказала, – тихо додала Настя, на мить замовкнувши, щоб зібратися з думками, а потім передала слова свекрухи чоловіку. Олег вислухав дружину і… ахнув від почутого.
– Знову безлад, – з порога повідомила свекруха, оглянувши коридор оцінювальним поглядом. – Іграшки по всій підлозі. У такому безладі дитину виховувати не можна! Настя відчула напругу задовго до того, […]