Рубрика: Людина
А Яна дуже любила красиво все подати та прикрасити. Навіть проста вечеря виходила завжди, наче святкова. Старша донечка захопилася приготуванням
Скільки ж можна лежати. Гості мали завтра приїхати. Яні було дуже погано. Сьогодні вона вже не витримала. Спочатку захворіли діти. Яна бігла з роботи додому, забрала Сашка, щоб вкотре показати […]
– Слухай, тобі легко казати. Ти виріс хтозна-де. До твого містечка ще спробуй доберися, і то з пересадками! – сказав Євген
Євген сидів за компʼютером і уважно друкував оголошення. «Шукаю жінку з села, як мінімум на десять років старшу, хоча б із трьома дітьми, бажано від різних чоловіків. Погані звички обов’язкові. […]
– Мамо, тобі понад 50 років! А ти хочеш дитячий сад влаштувати! Це їх земля, розумієш? Їх! Хочуть – квіточки вирощують, захочуть – нехай все хоч заасфальтують
Ми з чоловіком подарували синові десять соток землі. Син одружився. Його дружина на місці городу посадила квітник. А між нашими ділянками з’явився паркан. А одного вечора я побачила, як син […]
Пані Лідо, а що, у вас дітей немає? – запитала мене моя лікарка, коли побачила, що за два тижні в лікарні до мене ніхто не прийшов. – Немає, – збрехала я, бо мені було соромно зізнатися, що жоден з моїх двох синів не знайшов часу, щоб провідати мене. – Мамо, у вас же є гроші, от і купите собі все, що треба, – заявила мені старша невістка. – А у нас нема часу
– Пані Лідо, а що, у вас дітей немає? – запитала мене моя лікарка, коли побачила, що за два тижні в лікарні до мене ніхто не прийшов. – Немає, – […]
– Так, люба. Добре, люба. А яких саме тобі цукерок? Так, а піцу яку? Так, але вони ж тільки в тому гіпермаркеті, який на околиці… Добре, люба, зрозумів
Я стояв на зупинці та чекав автобус. Знічев’я я штовхав алюмінієву банку, яку хтось кинув повз сміттєвий бак. На зупинці в годину пік було незвично малолюдно. Єдиною людиною, яка разом […]
Село, де живе моя мама знаходиться не дуже далеко від нас – 60 кілометрів. ми раніше з чоловіком часто їздили до мами, а зараз немає змоги провідувати її щовихідних. ми приїжджаємо до мами декілька разів на місяць
Моїй мамі 80 років. Живе вона в селі, вже багато років, як тата не стало, я в неї єдина донька. Живемо з чоловіком ми в місті, маємо трикімнатну квартиру, в […]
Спочатку все посади, потім все збери, урожай по банках закрий – нічого, всі так жили. Потім Василь на роботі квартиру отримав, я тоді вже чекала другу дитину.
Ніколи не знаєш, що краще. Інколи здається, що все, це кінець, крах, а виявляється, це лише початок. Мені було 40 років, коли чоловік пішов від мене. – Я йду до […]
Та добре! Погодилася, але сказала, що тепер він повинен 15 днів з 30 на місяці цілком і повністю взяти на себе турботу про дитину, готувати ті самі сніданки, годувати їх вечерею, відводити і забирати з садочку. І прибирання квартири, і готування у вихідні має ділитися порівну. Зять тоді сказав про розлучення, мовляв, така дружина йому не потрібна
Та добре! Погодилася, і до чого це призвело? У нас з чоловіком спочатку було кохання, ніжність, розуміння, все легко, а потім народилася дитина. Звичайно, всі турботи про малечу і вся […]
– Віник, Захаре!!! Після всього, що моя мама для нас і наших дітей зробила! Це вже нікуди не дінеться і завжди стоятиме між нами – цей віник. Тому тільки розлучення! Чоловік своїм батькам подарував путівку в Буковель, а моїй мамі, яка виняньчила нам дітей, — новий віник. Я подала на розлучення
– Віник, Захаре!!! Після всього, що моя мама для нас і наших дітей зробила! Це вже нікуди не дінеться і завжди стоятиме між нами – цей віник. Тому тільки розлучення! […]
– Ну що, коханий, познайом мене зі своєю куркою! – Злісно промовила дружина. – І це ти мене вирішив проміняти на цю..! – вона підбирала слова, – на цю ляльку з намальованими бровами
Сніжана з дитинства була шибениця, носилася по двору тільки з ватагою хлопчаків, подружок майже не було. Тільки коли пішла до школи, там і потоваришувала з Ганною, бо сиділи за однією […]