Рубрика: Людина
Мама не запитала, як я доїхала, не глянула в коляску, не поцікавилася навіть іменем онуки. На весіллі вона вітала всіх, а повз нас проходила так, ніби ми там просто тіні. І тільки одна жінка біля мене прошепотіла: «Твоя мама? Що з нею сталося?
Мама не запитала, як я доїхала, не глянула в коляску, не поцікавилася навіть іменем онуки. На весіллі вона вітала всіх, а повз нас проходила так, ніби ми там просто тіні. […]
Прожили разом тридцять шість років. Виростили дітей, допомогли з житлом. Дочка вже мала своїх двох, син – поїхав на заробітки. І ось, у п’ятдесят п’ять, Наталя Петрівна якось сіла на лавці під вишнею і подумала:
Наталя все життя була «правильною» жінкою. Вийшла заміж у дев’ятнадцять, коли Віктор повернувся з армії. Спершу жили в гуртожитку, потім разом будували хату. Вона працювала у бухгалтерії, він – слюсарем […]
Я так пишалася — мій син вчився у Празі, отримав диплом, жив самостійно. А тепер ходить моїм коридором у халаті з плямами від кави, і коли Ліля, що якраз пила зі мною чай, прошепотіла: «То це той твій європеєць?», я відчула, як у мені щось зламалося. І, здається, не тільки в мені
Я так пишалася — мій син вчився у Празі, отримав диплом, жив самостійно. А тепер ходить моїм коридором у халаті з плямами від кави, і коли Ліля, що якраз пила […]
– Гаразд, сама потім вирішиш. Тут тебе шукали, але я сказала, що у нас карантин. Може мати твоя когось послала. Жінка настирлива, сказала, що прийде на виписку і принесе все необхідне для немовляти. Ти знаєш, хто це? – Ні. У мене в місті нікого немає, а у рідному селищі ніхто не піде проти мами. Та й не знають там нічого.
Таня лежала, відвернувшись до стіни. Усім принесли дітей для годування, а її малюка навіть не показали. Медсестра мовчала, а лікаря ще не було. Вона точно знала, що малюк живий, кричав […]
— Мамо, я вже переказала суму, ще на початку місяця. Це було на все. — На все! Ось у нас теж сусідка так каже: «На все вистачить». А потім сидить без гарячої води. Ольга стійко трималася. Але до середини другого місяця ситуація знову вийшла з-під контролю.
— Оля, чому ти не відповідаєш? Ти там жива? Нічого не сталося? — Мамо, привіт, я щойно вийшла з наради. Якби щось сталося, тобі б уже повідомили — Ольга намагалася […]
– Ну, брате, завтра заручини, а там і весілля не за горами. Закінчиться наше з тобою солодке життя, і дівчата… – з усмішкою говорив другові Антон. – Ну, чому ж закінчиться. Дружина ж не стіна, як кажуть…
– Треба в п’ятницю як слід відіспатися… – Даша відчинила шафу і дістала звідти одну зі своїх нових суконь. – А що? – ліниво простягнув Антон, лежачи на дивані перед […]
Мама завжди, навіть у дитинстві, коли вони з сестрою росли, кепкувала над «ощадливістю» старшої доньки, яка складала в скарбничку кишенькові гроші, подарунки старших родичів, не витрачала, як Карина, на лимонад, чипси та шоколадки, зате потім раптом купувала собі несподівано дорогу річ
— Це треба бути зовсім без клепки в голові, — вважає Діана. — Піти у відпустку по догляду за дитиною без виплат узагалі, при тому, що в сестри була дуже […]
– Катю, слухай, я таки вирішив продати машину! Повертайте ключі! – У сенсі? Ти ж подарував нам її на появу онука! – Дочка здивовано округлила очі
– Катю, слухай, я таки вирішив продати машину! Повертайте ключі! – У сенсі? Ти ж подарував нам її на появу онука! – Дочка здивовано округлила очі. – Не вигадуй! Я […]
Наталя ще довго сумнівалася, як сказати правду. Але якось за вечерею, коли чоловік мовчки жував гречку, сказала просто: – Вікторе, я хочу розлучитися. Той навіть не підняв голови: – Що? – Розлучитися. Ми з тобою не живемо, ми просто існуємо поряд. Я не хочу доживати з байдужістю. Я більше не можу бути для тебе лише куховаркою й прачкою. Він мовчки встав, пішов на ґанок, довго там стояв. Наступного дня до неї приїхала дочка
Наталя все життя була «правильною» жінкою. Вийшла заміж у дев’ятнадцять, коли Віктор повернувся з армії. Спершу жили в гуртожитку, потім разом будували хату. Вона працювала у бухгалтерії, він – слюсарем […]
Відділ, у якому я спочатку працювала, знаходиться на краю будівлі, начальство до нас ніколи не навідувалося. Фірма велика. Мені були відомі лише ініціали та прізвище директора. Так от вийшло так, що мене відправили на курси підвищення кваліфікації. На другий день я познайомилася з одним дуже симпатичним чоловіком. Він виглядав трохи старше за мене. Він сам підсів до мене за стіл. Ми розмовляли, трохи поділилися особистою інформацією. Потім трохи випили. Сама не зрозуміла, як опинилася у чужому номері. Вранці прокинулася і виявила поряд чоловіка з ресторану. Тільки в останній день я дізналася, що він мій шеф, коли випадково зіштовхнулась із ним на семінарі. Він також здивувався. Він подумав, що я знала і спеціально все підлаштувала.
У 35 я вийшла заміж, моєму обранцю було 24. Але ми любили один одного і не звертали уваги на чужі думки. Через півроку після весілля народилися Лизонька та Лідочка. Володя […]