Рубрика: Людина
– Сергійку, ну куди я така піду? – сказала Ганна чоловіку і повільно сіла на краєчок дивану. – Може, вдома посидимо? – Ганнусю, ти що?! – вигукнув той. – В нас традиція! Щороку збираємось компанією у Павлика. Мені через те, що ти занедужала, треба свято скасовувати, чи як?! Сергій нетерпляче постукував ключами по долоні. – Ой, все! – сказав він. – Я поїхав. Подзвоню ввечері. Гримнули вхідні двері і Ганна залишилася сама вдома… А ввечері у двері подзвонили. Ганна пішла в коридор. Вона відкрила двері і аж руками сплеснула від побаченого
– Сергійку, ну куди я така піду? – Ганна повільно сіла на краєчок дивану. – Може, вдома посидимо? – Ганнусю, ти що?! В нас традиція! Щороку збираємось у Павлика, – […]
Я стояла перед дзеркалом і ледве стримувала сміх. Ну ні, це вже занадто. Вона що, серйозно? Люба, моя свекруха, знову вдягнула таку ж сукню, як у мене. Тільки вчора я купила її, а сьогодні вона вже на ній. Це ж треба мати таку оперативність! – Богдане, ти це бачиш? – повернулася я до чоловіка, який безтурботно сидів на дивані. – Що саме? – він навіть не відірвався від телефона. – Ну, що твоя мама знову копіює мій стиль! – я розвела руками. – Вчора я купила цю сукню, а сьогодні вона в такій же!
Я стояла перед дзеркалом і ледве стримувала сміх. Ну ні, це вже занадто. Вона що, серйозно? Люба, моя свекруха, знову вдягнула таку ж сукню, як у мене. Тільки вчора я […]
– Ось твої гроші! Я дуже тобі вдячний за допомогу, сестричко, і за те, що почекала спокійно, доки я зможу віддати! Вибач, що довелося так довго чекати, але сподіваюся, що тебе порадує що віддаю я на 2 тисячі більше, ніж брав! І брат простягнув мені конверт, у якому лежить 10 000 доларів
– Ось твої гроші! Я дуже тобі вдячний за допомогу, сестричко, і за те, що почекала спокійно, доки я зможу віддати! Вибач, що довелося так довго чекати, але сподіваюся, що […]
Прийшла я до сина і невістки, а у них пралка, сушилка і посудомийка нові! — Я ж в тебе просила, синку, на нові хороші окуляри гроші і на стоматолога, а ти сказав, що немає! Син навіть не підняв на мене очей, стояв біля кухонного столу і крутив чашку в руках. А невістка, як завжди, не промовчала
Прийшла я до сина і невістки, а у них пралка, сушилка і посудомийка нові! — Я ж в тебе просила, синку, на нові хороші окуляри гроші і на стоматолога, а […]
Олена Павлівна з чоловіком та донькою приїхали до сина та невістки у гості. Подзвонили у двері, за декілька хвилин двері відкрилися і їх зустріла усміхнена невістка, Оксана. – Доброго дня, ну як доїхали? – запитала вона. – Ой, та все добре! – відповіла Олена Павлівна. – Ну, де моя внучка? – Проходьте, будь ласка, – Оксана спробувала посміхнутися, забираючи пальта. – Аліса зараз спить. Ви краще проходьте за стіл, мабуть зголодніли з дороги. – Так, від обіду не відмовився, – сказав свекор і пройшов на кухню. Олена Павлівна пройшла слідом за чоловіком, глянула на накритий стіл і… застигла від побаченого
– Оксано, вони приїжджають за дві години! – голос чоловіка в телефоні звучав схвильовано. – Ти все встигла? – Миколо, я… – Оксана подивилася на сплячу нарешті після безсонної ночі […]
Олена з чоловіком їхали до свекрухи. Дорога була важка, великі затори та ще й хуртовина. – Я вже не рада, що поїхала. Стільки часу в дорозі! – поскаржилася Олена. – Нічого не вдієш, глянь яка погода! Але нічого, ще трохи і будемо у мами! – відповів Олег. – Я зараз мамі подзвоню, повідомлю, що ми вже скоро будемо. – Дзвони, – погодилася дружини. Олег швидко набрав мамин номер, і поставив телефон на гучний зв’язок, щоб руки були вільні. Надія Іванівна взяла слухавку. Олена почула розмову чоловіка з свекрухою і ахнула від почутого
– Чому ти не відключив будильник? Сьогодні вихідний! – невдоволено пробурмотіла Олена, накриваючи голову подушкою. – Спи, мені треба встати раніше, – відповів чоловік, Олег. – Навіщо? – Мама написала, […]
Христина з мамою, після бабусиних поминок, повернулися додому. – Доню, чай будеш? – запитала у Христина мама. – Не відмовлюся, – сумно відповіла донька. Мама взялася робити чай, а Христина сумно дивилася у вікно. Раптом, пролунав дзвінок у двері. Христина відкрила, і побачила на порозі незнайомого чоловіка. – Доброго дня, я нотаріус! Ваша бабуся мала заповіт, – сказав чоловік. Христина запросила гостя на кухню. Нотаріус розклав на столі папери, потів взяв якись листок і оголосив заповіт бабусі. Родичі вислухали останню волю жінки і заціпеніли від почутого
Найчастіше в сім’ї більше розпещені молодші діти. До їх народження батьки стають вже спокійнішими, простіше переносять капризи та всякі дрібні неприємності, бо вже проходили це, і знають, що колись все […]
– Даремно я сюди приїхав! – подумав Микола, але ноги вже ступили на асфальт на сільській зупинці. – Тут я! – гукнули йому. – Не впізнав?! Миколу вже зустрічали… – Тебе візьми ще не впізнай… – буркнув Микола. – Мамо, ну що за рожева зачіска?! Микола хотів сказати ще щось, але вирішив не сваритися з матірʼю. – Ти чого, Микольцю?! Ходімо! – мама взяла його під лікоть. І вони пішли геть від зупинки. – Добре, що ти приїхав, – сказала мама. – Я скучила. Та й новин хороших багато. А в тебе що там новенького? – Пішла від мене Світлана, – раптом сказав Микола. Мати застигла від почутого
– Даремно я сюди приїхав! – подумав Микола, але ноги вже ступили на потрісканий гарячий асфальт на сільській зупинці. – Тут я! – гукнули йому. – Не впізнав?! Миколу вже […]
Дарина відвезла доньку до свекрухи, і хотіла було їхати у справах, як раптом її зупинила свекруха. – Дарино, зачекай! Нам потрібно поговорити, – сказала вона. – Я вас слухаю, – усміхнулася Дарина. Свекруха відвела невістку вбік, щоб ніхто не почув, і суворо промовила: – Як ти могла? Ми ж тебе так добре прийняли…. – Ви про що? – здивувалася Дарина. – Не прикидайся! Сергій мені все розповів! І про твій роман! І про те що донька йому не рідна! – уїдливо сказала свекруха. – Про який роман? В сенсі донька не рідна? – Дарина здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається
Дарина вважала себе щасливою жінкою. У неї був лагідний і люблячий чоловік, мила донька Настя семи років, цікава робота та будинок – повна чаша. Заздрісна знайома якось сказала: – Не […]
Вам у ресторані робити нічого. На вас місця не було розраховано, вибачте. Весілля для вас тут і закінчується. Ми з дружиною дякуємо вам обом за те, що ви розділили з ними цей пам’ятний для нас день і за подарунок ваш дякуємо, – сказав Михайлові з дружиною його родич. Марина й не знала, що сказати, лише мовила: – А ми ж стільки грошей витратили на вас
– Михайле, ти тільки подивися! – Марина тримала в руках велику листівку, яку щойно витягла з їх поштової скриньки. Її очі сяяли від радості і здивування. – Це якесь запрошення […]