Рубрика: Людина
Микола прийшов до Віки на співбесіду. – Микола Михайлович, – сказала жінка. – Так написано в резюме. – Все правильно, – усміхнувся чоловік. – Тільки там не написано, що я саме той, хто вам потрібен! – Ви впевнені? – насупилась Віка. – Абсолютно! – вигукнув Микола. – Де ще ви знайдете людину моїх років, здатну закохатися з першого погляду?! Він уважно подивився на Віку. І та… Зніяковіла… Наступного дня Миколу було прийнято на роботу… А через місяць роман Віки й Миколи був у самому розпалі! Він гарно залицявся. Віка закохалася в Миколу по самі вуха. А потім Микола раптом… Зник! Віка не знала, що й думати. І тут зʼясувалося несподіване
Про те, що з нею може статися щось подібне, Віка навіть уявити не могла. До сорока років вона вже міцно стояла на ногах і все, про що мріяла в юності, […]
Алла вийшла з роботи трохи раніше. Жінка витягла з багажника два пакети з продуктами і попрямувала до свого під’їзду. Ліфт уже третій день не працював – тож Алла йшла пішки. Жінка поставила пакети з продуктами на килимок біля дверей і почала шукати у сумці ключі. Алла відкрила двері, нахилилася, щоб підняти пакети і вже зробила крок у квартиру, як раптом їй здалося… Що на сходовому майданчику, щось не так! Вона озирнулася і побачила, що двері сусідньої квартири майже відчинені. Там жила літня жінка – Тамара Федорівна. Алла обережно зазирнула в квартиру і… Ахнула від побаченого
Сьогодні Алла вийшла з роботи трохи раніше – на вечір було заплановано багато справ: у сина завтра контрольна з математики, вона обіцяла йому допомогти, у Іринки післязавтра у садку свято, […]
Ганна поверталася додому з магазину з важкими пакетами у руках. Біля підʼїзду вона зустріла свою свекруху з якоюсь незнайомою жінкою. – Привіт, Ганно! – усміхнулася Зоя Дмитрівно. – Маєш хвилинку? – Доброго дня. Звісно, – відповіла вона. – Ганно я хочу, щоб ти поговорила з цією жінкою…, – раптом сказала свекруха. – А про що нам розмовляти? І хто це взагалі? – здивувалася Ганна. – Ця жінка допоможе усвідомити твій гріх…І покаятися! – несподівано сказала Зоя Дмитрівна. – Мій гріх? Який ще гріх? – Ганна здивовано дивилася то на свекруху, то на незнайомку, не розуміючи, що відбувається
– Та як же так можна? А совість де твоя? – сварилася свекруха. – могила Сашка ще не охолола, а ти що, вже спідницю задирати надумала? – Сашка немає з […]
Настя поверталася додому. Жінка швидко піднялася до своєї квартири, зайшла в середину. – Коханий, я вдома! – гукнула вона. Через декілька секунд в коридорі зʼявився Іван. – Привіт! А ти чому так рано? – запитав він. – Вдалось владнати всі справи раніше, – пояснила Анастасія, підійшла до чоловіка, поцілувала його в щічку. – Я переодягнуся і приготую вечерю! Настя рушила у бік спальні. – Настя, не заходь туди! – несподівано сказав Іван. – Це ще чому? Ти когось там ховаєш? – усміхнулася дружина. Анастасія зайшла у спальню і заціпеніла від побаченої картини
– Ти завжди мені все прощала! То чого ж зараз влаштувала? – З чужим обличчям сварився на неї Іван. – Прощала? Ні. Я вірила тобі… – ледве прошепотіла Настя, розгублено […]
– Синку, але я все розумію, новий роман, дружина, яка набридла, хоч твоя Катя мені ніколи не подобалася. Але подумай, як ти будеш без Катіних грошей?
Катя втомлено йшла додому, день видався вкрай насиченим. На фабрику прибули форми нових моделей босоніжок, і Катя весь день працювала з ними. Вона була технологом на взуттєвому заводі, а одним […]
– Десять хвилин даю тобі на те, щоб зібрати речі…. Та так, щоб нічого не забув! У цей будинок ти більше не ввійдеш ніколи! – Світлана карбувала слова, і для більшої переконливості ще раз струснула відром
– Десять хвилин даю тобі на те, щоб зібрати речі…. Та так, щоб нічого не забув! У цей будинок ти більше не ввійдеш ніколи! – Світлана карбувала слова, і для […]
А чого так далеко, сину, чому ви не хочете в селі весілля робити? – спробувала я вирішити цю проблему ще по телефону, коли мій єдиний син мені повідомив, що він надумав одружуватися, але весілля вони хочуть робити в ресторані в горах. – Мамо, у нас в селі немає нормальних закладів для святкування весіль. А тут і зал гарний, і фото красиві в горах будуть, і виїздна церемонія одруження на місці, – спробував мене переконати син, що це рішення, яке він прийняв, дуже вдале. Одним словом, моєї думки не питали, все вирішили без мене, а мене просто поставили перед фактом – де все це має відбуватися, і скільки я за це маю заплатити. Прикро мені було розуміти, що я в цій історії лише банкомат, але що поробиш
– А чого так далеко, сину, чому ви не хочете в селі весілля робити? – спробувала я вирішити цю проблему ще по телефону, коли мій єдиний син мені повідомив, що […]
Ірина готувала вечерю, коли з роботи повернувся чоловік і поклав на стіл конверт із зарплатою. – Це все? – здивувалася Ірина. – Тобі скільки не дай – все мало, – буркнув Олег. – Я давно помітила, що ти даєш мені менше грошей, – вона кивнула у бік купюр на столі. – Може, поясниш, причину? – А чому я маю пояснювати? – спитав Олег байдужим тоном. – Видно, доведеться мені до вашої бухгалтерії зателефонувати, – сказала Іра. – Не смій! – не витримав Олег. – Що, переживаєш, що правду дізнаюся?! – єхидно процідила дружина. – Яку ще правду? – Олег здивовано дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається
– Це все? – Ірина з подивом подивилася на чоловіка. – І заради цього ти днюєш і ночуєш на роботі? – Тобі скільки не дай – все одно мало, – […]
Петро повернувся з роботи додому. Ярослава якраз готувала вечерю. Чоловік зайшов на кухню. – Слухай, тут до мене моя мама дзвонила, – почав розмову Петро. – І що на цей раз? – Ярослава перевела погляд на чоловіка. – Мама просить, щоб я допоміг їй з ремонтом у вихідні, – сказав Петро. – Де ти, а де ремонт. Ти ж не вмієш ремонти робити, – єхидно усміхнулася дружина. – Ну так, тому я їй сказав, що подумаю. Але є і інший спосіб їй допомогти, – Петро загадково усміхнувся. – Цікаво який? – Ярослава здивовано подивилася на чоловіка, здогадуючись, що він має на увазі
– Мої батьки і машину нам свою віддали, і гроші на перший внесок на квартиру вручили. Сказали, що повернете, коли зможете. А ця? Ніколи нічим не допомогла. Що взяти з […]
Валерій Іванович важко сів у крісло й задумливо задивився у вікно. Десь внизу гомоніло галасливе весілля… Почулися гучні вигуки: – Гірко! Чоловік дістав склянку і налив собі води. – Коханий, а чому ти пішов зі свята? – раптом почувся голос його дружини Ольги. – Я тебе шукала. Валерій Іванович аж стрепенувся від несподіванки! Він не чув, як у кімнату зайшла дружина. Ольга увімкнула світло, підійшла до столу і сіла навпроти. – Ти чого тут сам? – запитала дружина. – Олю, я йду від тебе! – раптом видав Валерій. – Назавжди! Ольга застигла у кріслі, уважно дивлячись на чоловіка
Валерій Іванович важко сів у крісло і задумливо задивився у вікно. Десь внизу гомоніло гучне весілля… Почулися звуки салютів і гучні вигуки: – Гірко! Чоловік дістав склянку і налив собі […]