Рубрика: Людина
Аліна з Михайлом одружилися. Молоді були дуже щасливі. Настя була рада за свою подружку і заздрила їй, що Аліна такого мужика собі відхопила. А одного разу Аліна раптом розплакалася й зізналася: – Настю, я вагітна. Настя побіліла від почутого. До цього моменту вона ще сподівалася, що можливо Аліна й Михайло розійдуться. – Вітаю, – сказала вона. Аліна схлипнула і раптом сказала несподіване: – Дитина не від Михайла… – Що-о-о?! – вигукнула Настя. – Як це?! А від кого ж тоді?! Аліна відвела погляд. – Від твого колишнього – Віктора? – запитала Настя. Аліна кивнула головою. – Але… Як?! Навіщо?! – Настя не розуміла, що це робиться
Зберігати таємницю подруги було дуже важко. Особливо тому, що розкривши цю таємницю, Настя могла розлучити подругу з чоловіком. Раніше Настя не розуміла, що таке «справжнє» кохання. Усі подружки говорили, що […]
Настя вирішила знайти своє перше кохання – свого Сашка. Жінка зібралася й поїхала у його місто. Адресу вона мала. Настя швидко знайшла обшарпану девʼятиповерхівку, піднялася на сьомий поверх і подзвонила у дзвінок. Двері відкрив хлопчик років шести. – Тітко, вам кого? – здивовано запитав він. Настя застигла, а до дверей підійшла якась молода жінка в короткому вишневому домашньому халатику. – Здрастуйте, – привіталась вона. – Ви до кого? – Я… – забурмотіла Настя. – Я до Олександра Леонідовича. Запала довга пауза. – Ви трохи спізнилися, – якимось дивним голосом озвалася жінка. – Як це спізнилася? – здивовано запитала Настя. І раптом вона побіліла від несподіваної здогадки
Анастасія прокинулася, коли поїзд уже прибував. Всю дорогу вона проспала. – Ну й навіщо я поїхала у це місто? Навіщо сколихнула все, що давно пішло й забуте? – думала вона, […]
– Ти моя секретарка. Нехай так і лишиться для всіх. А те, що ми з тобою зустрічаємось, це лише наше, особисте. Щастя любить тишу, – говорив він, крадькома зважаючи на свою секретарку.
– Впевнені? Я б на вашому місці зберегла дитину, – запитала лікар, серйозно дивлячись на Ірину поверх окулярів. – Вам тридцять років – другого шансу може не бути. Ви підпишете […]
Коли мені було 5 років, я залишилася сиротою. Опіку наді мною взяла тітка — сестра мого батька. Коли мої батьки були живі, ми жили в достатку. Вони працювали на високих посадах, ми мали простору квартиру і маленький сільський будиночок за містом. Після їхньої смерті все змінилося.
Пів року по тому мене віддали до дитячого будинку, а тітка продала квартиру моїх батьків на чорному ринку. Коли мені було 5 років, я залишилася сиротою. Опіку наді мною взяла […]
– Ви чого мене перед сестрою ганьбите? Ти, Ромо, яким тоном із тіткою розмовляєш? “Вам треба – ви й приїжджайте”, – передражнила мати сина. – Вона вас, між іншим, собі на збиток пустила … а подяка, значить, така?
– Самі ж кричали, що жити хочете окремо… – Окремо – це означає самостійно, а не під наглядом! – А хто вам заважає? Живіть!Так ні: треба цілу виставу влаштувати, людину […]
Федір Петрович давно мріяв відвідати кладовище, щоб навідати сина. Однак стан здоров’я довгий час не дозволяв йому здійснити це бажання. Фарбу та інструменти він приготував заздалегідь, і сьогодні прокинувся з відчуттям, що почувається краще. Після сніданку почав збиратися.
Федір Петрович давно мріяв відвідати кладовище, щоб навідати сина. Однак стан здоров’я довгий час не дозволяв йому здійснити це бажання. Фарбу та інструменти він приготував заздалегідь, і сьогодні прокинувся з […]
— Альона ваrітна від мене. Я батько, — сказав Андрій Вікторович, здивувавшись, як Ольга в свої сорок сім років може бути такою наївною.Чи не розуміла вона, що він давно жив на дві сім’ї? Він приїхав загорілий не тому, що був в відрядженні на сонячному півдні, а тому, що тиждень провів біля моря з коханкою.
— У Альони буде дитина, я йду до неї. Машину і квартиру забираю, — сказав чоловік, очікуючи сліз, але дружина його здивувала. Ольга вирішила здивувати близьких на своєму ювілеї. Вона […]
Лариса стиснула зуби. Все це знайоме. Чотири місяці вона тягнула на собі весь дім — робота, рахунки, їжа. А Валера все шукав себе. Спочатку художник, потім музикант, а тепер ось вирішив стати письменником. Тільки грошей це не приносить.
— Синочку сказав, що ти отримуєш непогані гроші. А я тут подумала… може, ви мені орендуєте квартирку неподалік? Щоб я могла наглядати за вами… Лариса завмерла. У скронях застукало. Її […]
– Добре це ти, братику, придумав. Мамі скажемо, що ти мені допомагав, а сам до Наталки підеш. Чомусь я відчуваю, що саме так зараз і треба зробити. Як би ти бачив її очі, в них такий сум, – сказав Тарас. – Та я все зрозумів. Дякую, брате, за підтримку, – Андрій був налаштований рішуче, як ніколи.
– Андрію, а ти чув, що Наталя в село повернулася? – запитав молодший брат, зайшовши зранку на кухню. Андрій, який в цей час пив чай, і вже готувався йти на […]
Привіт, Галинко, зайшла до тебе, щоб новину сказати. Люба приїхала, так що чекай гостей. Ти, головне, не переживай, ми тут з сусідами усі засвідчимо, як воно було. Але кажу тобі, щоб ти готова була, – Стефа прибігла до сусідки з самого ранку з цікавою новиною. – Дякую, тітко Стефо. А ви впевнені, що це таки була Люба? Де ви її бачили? – Галина намагалася зрозуміти, що відбувається, чому зовиця приїхала саме зараз, коли їй і так дуже важко
– Привіт, Галинко, зайшла до тебе, щоб новину сказати. Люба приїхала, так що чекай гостей. Ти, головне, не переживай, ми тут з сусідами усі засвідчимо, як воно було. Але кажу […]