Рубрика: Людина
— Я питаю, що ви робите в моїй квартирі? Як ви сюди потрапили? — Не кричи на мене! — огризнулася Валентина Петрівна. — У мене є ключ від квартири мого сина! І я маю повне право приходити сюди, коли захочу!
— Знову ці двері не замкнені! — пробурчала Ірина, штовхаючи вхідні двері у свою квартиру. — Дивно… Він же тільки за годину мав приїхати… Жінка зайшла в передпокій, скинула туфлі […]
– Розумієш, Ярино, зять з самого ранку як зайшов на кухню і не приступиш туди. Річ в тім, що він не постить, як я, і хоче як не відбивних то котлет. Готувати він любить, але ти ж знаєш мою кухню, вона ж тільки одну “господиню” поміщає. Ось я й сиділа до 12 без сніданку. Ось і вирішила до вас прийти. Тут мені так спокійно, так добре, – наголосила мені в порозі свекруха
– Розумієш, Ярино, зять з самого ранку як зайшов на кухню і не приступиш туди. Річ в тім, що він не постить, як я, і хоче як не відбивних то […]
Я вийшла заміж за вдівця з маленьким сином – якось хлопчик сказав мені, що його справжня мама все ще живе у нашому домі
«Моя справжня мама все ще живе тут», — прошепотів мені мій пасинок одного разу вночі. Я посміялася, але незабаром почала помічати дивні речі у нашому домі. Коли я вийшла заміж […]
Ліза не розуміє і все чекає маму, а Роман знає, що мама більше ніколи не прийде, не обійме, не заспіває колискову, не напече млинців… Вона більше нічого не зможе зробити для своїх дітей тому, що мами не стало…
Ромчик дивиться на сестричку і йому було шкода її до сліз. Йому і себе було шкода, але її все ж таки більше, напевно тому, що Ліза ще зовсім маленька і […]
Олег не переживає через вашого батька зовсім, він його дуже поважає … Але він каже, що коли того не стане, Ви переїдете жити в його квартиру
Наталя готувала вечерю, коли хтось постукав у двері. – Дивно, у нас дзвінок є, і всі знайомі про це знають, – подумала жінка, відчиняючи двері. На неї з цікавістю дивилася […]
Розмова вийшла безглуздою, Андрій не поспішав визнавати свою провину, всім виглядом показуючи, ніби це не він, а Настя винна в тому, що трапилося, і тільки її подруга хвилюючись поглядала
Настя була забезпеченою дівчиною, до її тридцяти років у неї була простора квартира, яку їй подарували батьки і машина, на яку вона накопичила сама. Здавалося, живи та радій, краса, молодість, […]
– Так, тому ж настрою в тебе й нема, що ти вдома постійно сидиш, – усміхнувся Іван. – А ось прийдеш сьогодні в парк, і одразу твій настрій підніметься
Сімдесятирічний Іван Григорович довго стояв біля під’їзду своєї п’ятиповерхівки, когось терпляче вичікуючи. Нарешті, він побачив сусідку з п’ятого поверху, яка повільно йшла до будинку. Він зрадів, і коли вона проходила […]
Усі побутові проблеми вирішував Володимир. Що купити, де відремонтувати, викликати клінінг все вирішував Володимир. Так Настя ще жодного разу не жила. Ні, вона готувала, прибирала квартиру, виховувала дітей, ходила на роботу
Якось так склалося, що до сорока років Настя була незаміжня, з двома дітьми та чотирма шлюбами, що не склалися. Щоразу Настя, виходячи заміж, думала, що проживе з чоловіком до старості. […]
– Я тебе тоді не любила. Зовсім не любила, Миколо. Все робила, щоб поквитатися з тим зрадником. І в перші місяці нашого сімейного життя все шукала привід, щоб піти від тебе. Шукала в тобі недоліки, ознаки неуважності. Причина мені була потрібна, щоб піти. Шукала, але так і не знайшла
– Я винна перед тобою, Миколо. І я повинна тобі відкрити одну таємницю. Не можу мовчати. Та й нема вже чого. Скільки мені ще лишилось… Один Господь знає. А так […]
Крутилися Таня з Андрієм, як могли. Жити якось треба, а городи добре допомагають.У батьків Андрія городи великі. І біля будинку, та ще й біля річки в заплаві дали. Зате в них завжди і картопелька, і бурячок з морквою, і квашена капусточка, і варення всілякі.Курей, кроликів тримали, гриби солили…Таня з Андрієм тиждень на підприємстві відпрацюють, а потім до свекрухи їдуть.Часи змінювались, справи в гору пішли. Тані з Андрієм уже за сорок. Зараз і купити багато можна – зарплати хороші почали отримувати.
Тетяна пам’ятала, як її ще в років двадцять тому її свекруха Ольга Денисівна повчала: – Ти діток своїх, Таня, поки впоперек лавки лежатимуть, виховуй. Потім пізно буде, коли вздовж ляжуть. […]