Рубрика: Людина
Мама сказала, що за день приїде в гості. Значить, треба прибрати, а то вона весь день зітхатиме і говоритиме, що я нечупара. А я маю важливий проект, зовсім немає ні часу, ні сил. У моїй родині вважалося, що відпочинок – доля ледарів та слабаків. І замість того, щоб лежати з книжкою на дивані, краще б піти у своїй кімнаті прибрати. Я виросла, закінчила університет і пішла працювати. Працювала так, як мене вчили: на повну котушку, без перерв та вихідних. Мої друзі у вільний час їздили у відпустку, закохувалися та читали цікаві книги. А я не мала вільного часу. Зараз мені 38 років. Оце все прийшло до мене, коли мені стало за 30. Цікаво, а як у вас
Оце все прийшло до мене, коли мені стало за 30. Цікаво, а як у вас? Почну з того, що до 30 років у мене залишилося 2 подруги. Спочатку це відкриття […]
«Та кому вона потрібна така? Я взагалі міг би її вигнати», — зневажливо кинув Гриша про свою дружину. Але Ася все почула. Ці слова стали для неї остаточним сигналом, і вона прийняла рішення, яке змінить її життя.
Ася та Гриша жили значно гірше, ніж більшість. Уся зарплата дівчини йшла на оплату комунальних послуг та іпотеки, а чоловік мав забезпечувати лише продукти. Одного вечора Гриша сидів на кухні, […]
Щойно я народила нашу донечку Соломійку – зібрала речі і пішла від Віталія. І байдуже, що він так носив мене на руках всі 9 місяців. Ні, це не зрада, не інша жінка винна. Прожили ми з Віталієм 6 років у відносно щасливому шлюбі, одружувалися з кохання, гарне весілля справили. Дітей особливо не планували, якось відкладали. І тут чоловік благає мене народити малюка. Прям каже вранці, в обід і увечері, як хоче донечку-красуню чи хлопчика-шибеника, на нього схожого. Ми навіть спеціально ходили в гості до родин з дітьми, де він грався з ними, навіть мив і годував. Умовляв мене, що у нас своя квартира, ми працюємо, поки молоді, сповнені сил, здорові, саме час народжувати. А потім я випадково дізналася одни факт. Почула розмову чоловіка по телефону, і в дома у нас намалювалася одна дорога, за 80 тисяч гривень, річ
Щойно я народила нашу донечку Соломійку – зібрала речі і пішла від Віталія. І байдуже, що він так носив мене на руках всі 9 місяців. Ні, це не зрада, не […]
Через рік вони випадково зустрілися з колишньою свекрухою в парку. Анна Сергіївна мала приголомшливий вигляд – засмагла, у стильній літній сукні, з новою стрижкою. — Знаєш, Мариночко, – сказала вона, обіймаючи колишню невістку. – Іноді потрібно втратити все, щоб зрозуміти, як багато ти можеш придбати. Вітя часто говорив мені: «Анюто, ти занадто багато думаєш про правила. Життя – воно ж не за правилами пишеться». Тільки тепер я зрозуміла, що він мав на увазі
— Треба кабінет твій звільнити, мамину кімнату там зробимо, я вирішив її забрати – заявив Ігор, не відводячи очей від телефону. Марина завмерла з чашкою кави на півдорозі до рота. […]
– Нормальний шлюб у нас був, не знаю, що її не влаштувало, – жаліється Володимир всім нашим спільним знайомим і родичам. Нормальний. Як у всіх. Квартира від бабусі, однокімнатна. Ремонт зробили лише 10 років тому. Робота у Вови є. Така зарплата, як у Вови, на дорозі, знаєте, не валяється. Наче улюблений холодильник покинув Володю. Разом із каструлею борщу, який завжди стояв за білими дверцятами. Разом із їжею, яка сама собою з’являлася на полицях. Разом із пиріжками, які десятками пеклися в духовці, наповнюючи ароматом здобного тіста всю квартиру, а потім ще день-другий лежали в кошику на столі і Володя їх під’їдав. Не стало мого дядька. У спадок він залишив мені квартиру
– Нормальний шлюб у нас був, не знаю, що її не влаштувало, – жаліється Володимир всім нашим спільним знайомим і родичам. Нормальний. Як у всіх. Квартира від бабусі, однокімнатна. Ремонт […]
Їдучи додому в автобусі, я раптом уявила себе власницею маленької, затишної квартирки. Виявляється, грошей на це вистачало. Ідея жити окремо від доньки та зятя здалася мені такою привабливою! Адже власний куточок – це так незалежно. Повернувшись додому, настрій швидко зник, коли невістка заговорила про гроші.
– До кінця місяця ще поживеш у нас, а далі збирайся, – каже мені Анна, дочка синьйора Роберто, якого я доглядала останніх три роки. Літнього італійця не стало тиждень тому. […]
Нам так з Павлом треба вже було ремонт в квартирі робити – аж кричало. Але замісіть грошей завжди дірки в кишенях, бо все на життя витрачалося. Вирішили ми старанно збирати і відкладати.Забігла до нас на вечерю свекруха, побачила мої заготовки і зчинила крик: «Ти мого синочка з морозилки годуєш? Тут же смаку ніякого немає, краще свіженьке!” Тоді я просто при ній дістала курочку, томатний соус, варену картоплю, тушковані овочі і швидко зварганила вечерю – пальчики оближеш. Жодних магазинних напівфабрикатів, все своє. Але свекруха все одно дивилася в тарілку з певною підозрою
Нам так з Павлом треба вже було ремонт в квартирі робити – аж кричало. Але замісіть грошей завжди дірки в кишенях, бо все на життя витрачалося. Вирішили ми старанно збирати […]
Дочці своїй я нічого не шкодувала, вона могла витрачати мої заробітчанські гроші на все, що їм було потрібно, але в межах розумного, звичайно. Та я сподівалася, що Тетяна розуміє, що я не можу бути вічно заробітчанкою, тому бережно відноситься до грошей. Так я думала, поки не приїхала додому і не побачила, що сховок пустий. Я хотіла дітям сина на Миколая зробити цінні подарунки, адже я їм ніколи нічого не давала. Заглянула у сховок, щоб взяти звідти гроші, і присіла від несподіванки, бо там було всього-навсього 500 євро
– Тут лише 500 євро. Донечко, а де гроші? Ти їх кудись переставила? – питаю я із здивуванням свою дочку. – Мамо, ти що, приїхала гроші рахувати чи нас побачити? […]
Олексій з Тетяною поверталися додому з магазину, із важкими пакетами у руках. – Фух, ледве донесли, – важко зітхнула жінка, зайшовши в коридор. – Це точно, – погодився чоловік і відніс пакети на кухню. – Я зараз розберу продукти і приготую вечерю, – сказала Таня, і пішла на кухню. Олексій попрямував у ванну. Тільки-но вийшов в коридор, як його зупинила дружина. – Олексію! Ти це бачив? – вигукнула Таня. – Що бачив? – запитав він. Дружина стояла за столом і тримала в руках записку. – Це що? – не зрозумів чоловік. Олексій взяв записку, прочитав її і остовпів від прочитаного
– Олексію! Ти це бачив? Як це розуміти? Наперед попередити не можна було? – Іду. Ну, що там ще сталося? – сорокарічний чоловік роззувся і з сумками зайшов на кухню. […]
Андрій запросив свою кохану Валю погуляти в парку. Чоловік виглядав якось дивно, ніби щось не наважувався їй сказати… – Все гаразд? – першою запитала Валя. – Так… – збентежено пробурмотів Андрій. – Мабуть, Валю, я вирішив одружитися! – Це тепер так модно робити пропозицію?! – засміялася Валя. Вона вирішила, що Андрій просто не знав, як заговорити з нею про весілля. А вона ж була тільки рада з ним одружитися! – Пропозиція? – раптом перепитав Андрій. – О, Господи! Та ти не зрозуміла… Я не на тобі одружуюся! Валя застигла. Вона дивилася на Андрія і не могла нічого зрозуміти
Вони познайомилися так кумедно… Валя йшла між рядами у кінотеатрі, зашпорталася і приземлилася прямо на коліна Андрія. Вони разом посміялися і швидко зам’яли цю курйозну ситуацію, а оскільки вона прийшла […]