Рубрика: Людина
Тетяна готувала обід, коли у двері подзвонили. На порозі стояла подруга Ганна. – Ну, ти вже все знаєш, мабуть, – сказала Ганна з гіркою усмішкою. – Та знаю тільки, що ти пішла від Миколи, а подробиць не знаю, – відповіла Таня і запросила подругу на кухню. – Застала я його, Таня, за розмовою по телефону. Я підійшла ближче, прислухалася… Чую, що говорить він зі своїм другом. І в розмові майнула фраза, – підозріло посміхнулася Ганна. – Ну, те тягни! Розповідай, – наполягла Таня. І Ганна все їй розповіла. Таня вислухала подругу і застигла від почутого
– Привіт, тітка Іра, що тут у вас відбувається? – привіталася Таня з сусідкою біля під’їзду, помітивши, що та чимось стурбована. Ірина Василівна, насупившись, уважно спостерігала за вантажною машиною, звідки […]
Після візиту сестри Мирослава залишилася у змішаних почуттях. З однієї сторони і справді, навіщо їй чоловік на старості років, якщо вона вже звикла сама собі у всьому раду давати? А з іншої – глянула на гарненько скопаний город, згадала, що він єдиний, хто назвав її красивою. А навіть якщо і через хату Богдан з нею? І що з того? Вона ж її заслужила, бо і маму, і тата до кінця обходила, коли сестра своє особисте життя влаштовувала. Життя одне, тому Мирослава прийняла рішення ризикнути, і хоч на старість, але таки спробувати стати щасливою
– Ти, сестро, напевно і сама не розумієш, що твориш, – намагалася напоумити Мирославу її рідна сестра Жанна, коли почула, що та на старості років заміж зібралася. Мирослава все життя […]
Олена приїхала до своїх батьків. Їх і сестру Лізу вона не бачила двадцять пʼять років. Олена зайшла у під’їзд, піднялася на поверх. – Треба ж, навіть замки не змінили! – здивувалася дівчина заходячи в квартиру… Там нічого особливо не змінилося. Новий диван, телевізор і пару квіток на підвіконні. Білі двері вели в кімнату, яку Олена майже все життя вважала своєю. Тепер це був склад непотрібних речей. – Як же ж просто ви викреслили мене зі свого життя! – промовила дівчина. Олена посміхнулася. Її батьки ще не здогадувались, який сюрприз вона їм приготувала
– Може, не будемо так коротко? – із сумнівом запитала перукарка, оглядаючи майбутній масштаб робіт. – Хоч би по лопатки? – Ні, – впевнено озвалась Олена, стягуючи гумку з волосся. […]
Матвій Сергійович стояв біля великого магазину, коли з нього вийшла якась дівчина і підійшла до своєї машини. Чоловік швидко дістав з кишені папірець і впевнено попрямував до неї. – Вибачте, пані, я тут трохи заблукав у вашому місті, – почав Матвій. – Не підкажете мені, як дійти до ось цього місця? Чоловік розгорнув папірець і простягнув його незнайомці. Дівчина глянула на нього й застигла від несподіванки
Вони коли ще зустрічалися, то вже вирішили, що першого сина назвуть Матвій, на честь дідуся, завдяки якому вони й познайомилися. А трапилося їхнє знайомство начебто і банально і в той […]
– Ні, я не дам тобі ні копійки! – заявив Петро. – Але чому? – здивувалася Оксана. – Після того, що ти зробила, я знати тебе не хочу! – раптом додав брат. – Петре, ти про що? – Оксана здивовано дивилася на брата, не розуміючи, що відбувається
” Довго ти ще збираєшся нас працювати просити?” – обурено промовила Оксана. ” А хто вас просить? – з усмішкою поцікавився Петро. – Це не я до тебе прийшов, а […]
– Сина мого хоче відвести, от же ж! – сварилася Олена Денисівна до сина Сергія. – Свого сина прогледіла, то тепер вирішила мого до себе привернути. Сергій здивовано дивився на матір. – Мамо, ти чого? – ахнув він. – Не вигадуй! Це Люби моєї перша свекруха. У неї сина не стало, колишнього чоловіка Люби. Вона нашим дітям допомагає… – Хочеш, я тобі все віддам?! – матір раптом кудись побігла і швидко повернулася. В руках у неї була бляшана банка з-під кави. Жінка щось витягла звідти. Сергій глянув, що в матері в руках і очі вирячив від несподіванки
– Сина мого хоче відвести, от же ж! – сварилася Олена Денисівна до свого сина Сергія. – Приманює! Свого сина прогледіла, то тепер вирішила мого до себе привернути, а мені […]
Катя помішувала у сковорідці засмажку для курячого супу, коли на кухню зайшов її чоловік Федір. – Ой, привіт коханий! – посміхнулася Катя. – А ти рано сьогодні, я ще супчик тільки доварюю. Федір якось дивно глянув на дружину й сів за стіл. Він важко зітхнув і втупився в одну точку. – Господи, любий, ти чого?! – здивувалась Катя. – Щось сталося? – Так Катю, сталося, – нарешті відповів чоловік. – У мене для тебе новина і вона тобі дуже не сподобається… Катя так і застигла з лопаткою в руках
Катя помішувала у сковорідці засмажку для курячого супу, коли на кухню зайшов її чоловік Федір. – Ой, привіт коханий! – посміхнулася Катя. – А ти рано сьогодні, я ще супчик […]
Вчора я дізналася, що мій син кожного місяця зі своєї зарплати дає 20 тисяч гривень невістці просто на шопінг. Це в той час, коли в мене три з половиною тисячі пенсія, і я позичаю у сусідів, щоб оплатити комунальні. Я дізналася це випадково. Зайшла до нього в гості, бо він живе в іншому районі, не часто приїжджає, а мені хотілося його побачити. Син саме розмовляв по телефону
Вчора я дізналася, що мій син кожного місяця зі своєї зарплати дає 20 тисяч гривень невістці просто на шопінг. Це в той час, коли в мене три з половиною тисячі […]
– Квітославо, ну що ти знову починаєш? Я ж працюю, заробляю! – промовив він, роздратовано втягуючи повітря крізь зуби. Його піджак залишався ідеально сухим, а волосся навіть не вибилося з укладки. Він виглядав так, ніби щойно вийшов із салону. Відчуття було таке, ніби дощ його не торкався. Може, тому, що він не бігав по магазинах і не чекав на маршрутку, мокнучи під зливою. — І я працюю, Дмитре. Просто моя робота не має вихідних і зарплати
— А ти що, цар? — звернулася я до чоловіка, поставивши пакети з продуктами на мокрий асфальт. Дмитро зупинився на порозі під’їзду й скривився, наче почув якусь дивину. Витягнув телефон, […]
До кафе зайшли дві жінки з дітьми. Спочатку я не звернув уваги. Але за кілька хвилин їхні малі перетворили заклад на свій особистий ігровий простір. Бігали між столами, голосно сміялися, лізли на порожні стільці. Один хлопчисько мало не зачепив офіціантку, що несла тацю з гарячими напоями
– Та ваші діти, як дикуни! – не стримався я, відсуваючи чашку кави від краю столу. Одна з жінок в цьому ресторані підняла на мене очі, зробила ковток “червоненького” і […]