– Наталко, я піду кущі обрізати, – сказав Наталії Петрівні її чоловік Микола Іванович. – Телефон я не братиму – він мені заважатиме. Чоловік одягнув куртку, в’язану шапку, поклав телефон на стіл і пішов… Наталія Іванівна було задумалася, як раптом задзвенів телефон чоловіка. Номер був незнайомий. Не встигла вона відповісти, як тут же почула жіночий голос. – Ти чому вчора не приїхав і грошей не надіслав?! – галасувала в слухавку незнайомка. – Знову на дачу зі своєю поїхав? А твій син, що повинен у старих штанях до школи ходити?! Наталія Петрівна просто оторопіла від почутого

– Наталко, я на вулицю піду кущі й дерева обрізати, – сказав Наталі Петрівні її чоловік Микола Іванович. – Телефон я не братиму – він мені в кишені заважає. Буду […]

Павло повернувся з відрядження пізно. Він дуже втомився з дороги. Чоловік хотів прийняти душ, але виявилось, що води немає! – Ну і ну, – засмутився хлопець. – Цікаво, як часто її не буде? Павло все ж хотів дочекатися увімкнення води, тож приліг на диван, не роздягаючись. І… Заснув… Прокинувся чоловік від дивного шурхоту. Шум повторився знову. Павло прислухався. Схоже, що звук долинав з ванної. – Може, воду вже дали? – подумав чоловік. – Та ні, не схоже на це… А шум, тим часом, не припинявся. – Та що ж там таке?! – Павло не розумів, що відбувається

Павло ледве відкрив важкі під’їзні двері. – Цікаво, як їх бабуся-сусідка відкриває? – думав він. – Гаразд, завтра зранку подивлюся, можливо, завіс треба замінити. Схоже, у цьому будинку одні жінки […]

Дмитро вирішив зробити небачений для нього вчинок. Чоловік зайшов у магазин і купив… Букет квітів своїй коханій Євгенії! Дмитро вважав, що це безглузда трата грошей. Ось телефон Євгенії він купив найдорожчий. У цьому був сенс. А квіти це таке. Ну якщо вони їй так подобаються, то хай порадіє… Дмитро прийшов додому. В квартирі було незвично тихо. Пахло печеною куркою і грибним супом. Дмитро перевірив – суп був на плиті. Курка була в духовці, майже гаряча. Але Євгенії ніде не було… Той самий подарований телефон лежав на столі. А поряд записка. Дмитро прочитав її і не одразу повірив у прочитане

У неї було просте миле обличчя, яке зникне з пам’яті вже через кілька годин, та й в іншому нічим не примітна зовнішність, хіба що волосся, яке Євгенія фарбувала в рожевий, […]

Сергій повертався додому з роботи. Зайшовши у під’їзд чоловік вирішив перевірити поштову скриньку. – Лист? – здивувався він, побачивши якийсь конверт. Сергій швидко піднявся до своєї квартири. – Привіт, нам тут лист якийсь прийшов, – сказав він до дружини, зайшовши на кухню. – Цікаво, зараз лист – рідкість, – відповіла Лариса. Сергій відкрив конверт. – Це запрошення на весілля, – відразу сказав він. – До кого? – здивувалася дружина. Сергій глянув на рядок, де вказано ім’я нареченої та нареченого, придивився і застиг від побаченого

Лариса одружилася тридцять років тому. Досі не може пояснити, чому. Про кохання з її боку тоді не йшлося від слова зовсім. Просто Сергій вразив її своїми залицяннями. Запросить, наприклад, в […]

Ти скільки грошей привезла? Вистачить, щоб закінчити дах? – запитав чоловік Марію, коли ту підвіз бус під саму хвіртку. А Василь замість того щоб зрадіти поверненню дружини і привітатися, відразу почав про гроші питати. – Вистачить, – втомлено відповіла Марія, і стала сама заносити речі. Марія повернулася в село навесні. В руках – валізи і стара шкіряна сумка, в якій вона ховала зароблені євро. Тиша на подвір’ї дещо лякала: ані гавкоту собаки, ані радості від її повернення

– Ти скільки грошей привезла? Вистачить, щоб закінчити дах? – запитав чоловік Марію, коли ту підвіз бус під саму хвіртку. А Василь замість того щоб зрадіти поверненню дружини і привітатися, […]

У той момент Валя зрозуміла, що добре вже не буде. Ніколи. Мати її обманювала, батько покинув, вітчим самоусунувся, заявивши, що силоміць милим не будеш. Кому вона тепер потрібна, на цім світі? Тому й захворіла, бо природа позбавляється непотрібного, як від бур’яну

Про те, що її рідний батько живий, Валя дізналася тоді, коли захворіла. Вона давно почувалася кепсько, навіть зверталася до шкільної медсестри, та виписала Валі направлення до невролога. Дівчинка попросила маму […]

— Мамо, у тебе млинці горять! — крикнула Катруся, вивівши її з роздумів. «Нехай краще млинці, ніж усе наше життя», — подумала Ольга, зішкрібаючи прилипле тісто зі сковороди, і на її обличчі з’явилася ледь помітна усмішка — усмішка надії на краще

— Не розумію, що відбувається. Катруся на всіх уроках носом клює. Успішність знизилася, — Лідія Іванівна сиділа в учительській, жаліючись колезі. — З самою Катрусею розмовляти пробувала? Найчастіше причина криється […]

– Невже ви шукали мене цілий тиждень, щоб віддати мені цю сумку? – Спитала вона таксиста, й глянула на нього з цікавістю. – Все через нього, – кивнув чоловік на Шерлока. – Тиждень приховував свої таланти від мене. Мабуть, не хотів, щоб я знайшов вас і припинив їздити сюди. Адже він бездомний…

Вона забула сумку в таксі, на задньому сидінні. Витягла гаманець, такий, знаєте… жіночий, розпухлий від невідомо чого, гаманець. Довго порпалася в ньому, намагаючись згадати, куди цього разу засунула готівку. Розплатилася […]

Катерина завжди була з тих жінок, про яких кажуть: «Золота». Не через прикраси – бо їх  вона не носила. А через свою доброту, яку віддавала до останку – спочатку батькам, потім чоловікові, потім дітям. – Мамо, а ти чому собі нічого не купуєш? – якось спитала менша, Христинка. – А я вже все маю. Головне – щоб вам було добре, – усміхнулась Катерина, але десь глибоко в душі її це зачепило

Катерина завжди була з тих жінок, про яких кажуть: «Золота». Не через прикраси – бо їх  вона не носила. А через серце, яке віддавала до останку – спочатку батькам, потім […]

Наступного дня зателефонувала сваха Людмила, мати Андрія. — Оксано, я не хочу втручатися, — почала вона холодним тоном, так що було зрозуміло: втручатися вона буде, — але як так можна? Дочка з онуком хочуть приїхати, а ти їх не пускаєш? Сидиш удома, а кажеш, що тобі ніколи. Робота важливіша за родину?

Оксана мешкає в одному з обласних міст над Дніпром. Стіл, завалений паперами та ноутбук, давно став центром її життя. — Як почалися буремні часи, як посадили нас усіх без зарплати, […]