Рубрика: Людина

Марина поралася на кухні, коли задзвонив телефон. Дзвонила мати. Марина взяла слухавку й оторопіла. – Що, пригріла його?! – одразу почала та. – А мене чому не спитала? Я в вас душу вклала, а ти он як з матірʼю. Не батько вже тобі Микола, нічого його доглядати. – Мамо, але він слабий… – тихо сказала дочка. – Він прогуляв своє життя, – сказала жінка. – У нього після нас іще сім’я була, і діти є. От нехай туди і йде! А то дивись, до дочки приперся через стільки років. Марина не знала, що й думати

Катерина виховала шістьох дітей одна. Жили вони у маленькому селі. Три сини і три дочки мала. Діти народжувалися один за одним, через півтора, два роки. Батько у них був один. […]

Повернувшись додому раніше, ніж зазвичай, Соня почула якесь дивне шарудіння зі спальні. Коли ж вона відчинила двері кімнати, її ніби скувало на місці

Соня зазвичай не приходила додому так рано. Здебільшого її робочі будні тривали майже до ночі. Але нині плани різко змінилися: важлива зустріч скасувалася, і накопичена втома сама гнала її з […]

– Ну, знаєш, люба моя. Мені такий хокей не потрібний. Як я можу на нього покластися, якщо він хвостом виляє? З таким у розвідку не підеш. А мені потрібний такий, з ким можна піти. Хоч куди можна. Ми іноді помиляємось з вибором, та й любов зла. Але… я не хочу бути зі зрадником. І тобі не раджу.

– Я з тобою розлучаюся. Іди з моєї квартири. Так заявив мені чоловік, одного разу прийшовши додому за північ. Нічого не віщувало, і я здивувалася. Адже я навіть не працювала! […]

Я діставала з полиці тарілки для гостей, коли почула уривок розмови в коридорі. Софія, моя троюрідна сестра, шепотіла Денису, але досить чітко:

Я діставала з полиці тарілки для гостей, коли почула уривок розмови в коридорі. Софія, моя троюрідна сестра, шепотіла Денису, але досить чітко: — Вона ж працює в IT-компанії, у неї […]

– Взимку я вас огірочками солоними годувати буду. – Хвалився Іван, а Діна із задоволенням помітила, що він став підтягнутим, зник живіт. Вона ніяковіла під його поглядами

На завідувачку терапевтичного відділення звертали увагу всі: чоловіки дивилися з цікавістю, жінки – з неприхованою заздрістю. Їй, стрункій і чорноокій, білий халат був до лиця. Волосся вона заколювала ззаду валиком. […]

– Ох, яка ж ти, Олю, принципова, що аж сказати нічого. Скільки часу вже минуло, а ти все на мене дуєшся! Що я такого зробила? У чому я винна перед тобою? Я ж не взяла в тебе нічого, а ти таке влаштувала, на все село мене прославила!

Ольга купила своєму онукові Миколці подарунок. Жінка вирішила сховати його, щоб хлопчик не побачив сюрприз раніше, аніж треба. Ольга поклала подарунок у шафу там, де був верхній одяг. Для надійності […]

– Мамо, тобі нудно живеться, чи що? На який тобі цей старий здався? У твоєму віці! Скільки йому років? Сто? – в’їдливо запитала Міла

– Мамо, тобі нудно живеться, чи що? На який тобі цей старий здався? У твоєму віці! Скільки йому років? Сто? – в’їдливо запитала Міла по той бік екрана. – Вам […]

— Сім’я — де діти є. А ти дитину подарувати мені так і не змогла за стільки років. Тепер вже стара стала, яка від тебе користь. Іду, не тримай мене. Там у мене незабаром син з’явиться. Мабуть, давно треба було тобі сказати…

Зіна пересаджувала квіти, коли пролунав дзвінок телефону. Дзвонив її чоловік Петро. Жінка взяла слухавку. – Алло, Зіна! Привітай мене! – вигукував в слухавку Петро. – З чим тебе вітати? – […]

– Іди звідси, йди, чого приперлася?! – галасувала та. – Мій син знайшов іншу, не рівня тобі, багату, живе тепер, та й радіє! А ти йди куди хочеш зі своїм…

Уже другий місяць було жарко. Через відчинені навстіж вікна Степан чув сварку сусідки Таїсії. Вона була відома на все село поганим характером. – Іди звідси, йди, чого приперлася?! – галасувала […]