Рубрика: Людина
– Мамо, переїдь до нас, ми будемо дуже раді!, – сказала Оксана, і я вірила їй. Але коли побачила, як вона без заперечень дала мені чіткий розклад на кожен день, я почала сумніватися. І лише після того, як я почула її розмову з подругою, все стало на свої місця
– Мамо, переїдь до нас, ми будемо дуже раді!, – сказала Оксана, і я вірила їй. Але коли побачила, як вона без заперечень дала мені чіткий розклад на кожен день, […]
А знаєш, люба, мама права. Ти у нас дармоїдка, йди працюй! — гримнув Ілля на адресу здивованої дружини. Причому вдарив по столу так, що з краю підскочила ложка. Світлана заціпеніла. Вона абсолютно не знала, що йому відповісти. У її голові закипала каша з образи, злості і здивування. Дармоїдка…
─ А знаєш, люба, мама права. Ти у нас дармоїдка, йди працюй! — гримнув Ілля на адресу здивованої дружини. Причому вдарив по столу так, що з краю підскочила ложка. Світлана […]
Гарувала на заробітках у поті чола, як та конячка. Ще й брала додаткові зміни. А як повернулася додому – то чоловік ошелешив такою новиною. Ще й виявилося, що тут не обійшлося без “допомоги” подруги. Мало того – всі родичі та сусіди на мене косо дивляться через ті заробітки. І як далі жити?
Моя історія має два наслідки: поганий та хороший. Почну з першого, бо серце досі крається. Сталось так, що я з тих жінок, які поїхали заробляти гроші за кордон. Така собі […]
Надя була вже на п’ятому місяці, як Микола заявив, що в нього інша. Зібрав речі та пішов. Жити у квартирі можна було ще п’ять днів, за наступний місяць нема чим платити. Микола завжди платив сам.
Надя була вже на п’ятому місяці, як Микола заявив, що в нього інша. Зібрав речі та пішов. Жити у квартирі можна було ще п’ять днів, за наступний місяць нема чим […]
“– Ти зруйнувала нашу сім’ю і тепер чекаєш, що я буду в ясна з тобою цілуватися? Ти взагалі хто така? Ти мені навіть не мачуха, – зневажливо пирхнув Денис…
– Ти зруйнувала нашу сім’ю і тепер чекаєш, що я буду в ясна з тобою цілуватися? Ти взагалі хто така? Ти мені навіть не мачуха, – зневажливо пирхнув Денис. Марині […]
– А ти їм прямо скажи… доки жива, сама вирішу, кому що залишити. А тиснутимуть, взагалі у дитячий будинок заповідай. Антоніна засміялася, але ідея видалася цікавою. – Робиш. І я це ціную. Але допомога не повинна бути розрахунком на спадщину.
Антоніна Петрівна поливала квіти на веранді, коли на подвір’я в’їхала машина старшого сина. Дмитро вийшов з-за керма, допоміг вибратися дружині Наташі, потім почав діставати з багажника пакети з продуктами. – […]
Анна Павлівна повільно обвела поглядом своїх дітей. П’ятеро. Четверо дивилися на неї з погано прихованим нетерпінням, як на вокзалі в очікуванні потяга, який от-от повезе їх у нове, багате життя. І тільки Кирило, наймолодший, сидів трохи осторонь, не дивлячись на неї, просто був поруч. — Я не буду зачитувати довгі юридичні формулювання, — її голос прозвучав несподівано твердо й чітко, без старечого тремтіння. — Я вирішила зробити простіше.
— Мамо, ми можемо починати? У мене зустріч через годину. В центрі. Ти ж розумієш, так? Ольга поправила шовкову блузку, і її браслет зухвало блиснув у світлі лампи. Анна Павлівна […]
Цього разу я приїхала з Італії у відпустку, і вирішила купити синові машину. Він ще про це не знає, у нього на Василія ювілей, от я і зроблю йому такий подарунок, бо заслужив він як ніхто з моїх дітей. Крім болячок, я привезла з собою і серйозну суму грошей. То доньки мої відразу до мене і прибігли, щоб ці гроші у мене забрати. У кожної з них був свій план, на що їм треба грошей, та доньок своїх я розчарувала – для них італійський банкомат закрився.
– У тебе гроші є, то сама купиш собі все, що треба, – зверхньо заявила мені донька, коли я попросила її прийти до мене в лікарню. Гроші у мене, звичайно, […]
— Агов, що не чекали мене, га? — весело мовила жінка, заходячи до оселі. — Ох і люблю ж я такі несподіванки, та й я ж у вас така мама, що вміє здивувати! От як ревізор той: раз — і вже тут! — Та ми знали, що приїдете, мамо. Якби сказали точніше, коли, то я б вас зустрів, — Ігор трохи зніяковів, пропускаючи тещу до квартири
— Агов, що не чекали мене, га? — весело мовила жінка, заходячи до оселі. — Ох і люблю ж я такі несподіванки, та й я ж у вас така мама, […]
Як же радів, як радів він зараз сестрі! Але не на шию ж кидатися – у сварці ж. Та й обіцяв матір забрати, а сам тікає, як заєць
– А по цих телефонах можна на міжмісто подзвонити? – Дзвони, тільки надовго не займай. Оцей зелений – міжмісто. Олег підміняв друга на комутаторі. Той терміново мусив відлучитися через сімейні […]